Пользователь

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Активность

В’ячеслав Кириєвський ~9 мес. назад
Детальна історія шосткинської роти викладена в статті Івана Дерейка «Локальний вимір партизансько-поліційного протистояння в Райхскомісаріаті «Україна»: історія однієї роти Режим доступу – http://chtyvo.org.ua/authors/Dereiko_Ivan/Lokalnyi_vymir_partyzansko-politsiinoho_protystoiannia_v_Raikhskomisariati_Ukraina_istoriia_odniiei_///
В’ячеслав Кириєвський ~9 мес. назад
Дякую! Читайте ресурс про мадяр: Кристиан Унгвари. Венгерские оккупационные войска на Украине 1941-1942 – Вторая часть (Електронний ресурс) // Режим доступу: http://all-decoded.livejournal.com/366952.html.

В’ячеслав Кириєвський ~1 г. назад
Дякую!
Люстрація одна – сміттєвий бак ботанікам виконкому
В’ячеслав Кириєвський ~1 г. назад
Це Ваш родич по Макову? Пишаймося земляком просвітянином! Негайно влючіть його до Віківедії - Уродженці Шосткинщини.
В’ячеслав Кириєвський ~1 г. назад
Завдячую вашим документальним джерелам, якби не ваша допомога, то стаття наполовину була б коротшоюЗавдячую вашим документальним джерелам, якби не ваша допомога, то стаття наполовину була б коротшою
В’ячеслав Кириєвський ~1 г. назад
В ЗАГСі записували дані зі слів нареченого та нареченої, тож хтось з них називав свою вулицю Савецкай, хто Совєтской, хто Садовой. Старожили й досі називають вулицю Леніна Садовой. Тож як би комуняцька шосткинська влада не чудила з найменуванням Петухівки – Артемовкою з 1920 року, чи то по Садовкою з 2016 року, Петухівка в народі залишиться Петухівкою, а Садова вулиця – Садовою. Тож і Фурштатська залишиться Фурштатською, як би її не хотіли її прикрасити Різдвяною назвою. Різдвяною була в Шостці до революції в нинішня Луначарські вулиця. Тож негоже красти історичні назви. Схаменіться!
В’ячеслав Кириєвський ~1 г. назад
В ЗАГСі записували дані зі слів нареченого та нареченої, тож хтось з них називав свою вулицю Савецкай, хто Совєтской, хто Садовой. Старожили й досі називають вулицю Леніну Свдовой. Тож як би комуняцька шосткинська влада не чудила з найменуванням Петухівки – Артемовкою з 1920 року, чи то по Садовкою з 2016 року, Петухівка в народі залишиться Петухівкою, а Садова вулиця – Садовою.
В’ячеслав Кириєвський ~2 г. назад
Дякую за підказку, виправив. Краще підкажіть, де взяти гроші на київський архів по Шостці. Документи по 1905 році обійшлися майже в тисячу гривень! Нога, як вступив до партії регіонів не дав жодної копійки. Вже 5 років не дозволяє навіть опублікувати в його газеті «Полісся» статтю про засновників Шостки, яку, до речі, опублікували у липні в «Слові Просвіти»
В’ячеслав Кириєвський ~2 г. назад
Два унікальні трофейні плани битви шведів за Десну 26 жовтня 1708 року біля села Погрібки знаходяться в московському архіві. Треба тільки відвідати у Москві читальний зал архіву та переписати слово в слово усі написані на плані німецькою мовою назви місцевості, сіл – Погрібків, Ображіївки, Комані, пояснення щодо розташування військ. Також треба схематично перемалювати плани битв, а потім розмістити їх на сайті Шостка 24. Хто це може благодійно зробити з московських шосткинців?
В’ячеслав Кириєвський ~2 г. назад
На сьогодні із шести шосткинських прокламацій 1902-1903 років збереглися лише дві – №5 та №6. Листівки знаходяться в Петербурзі в РГИА – Российском государственном исторический архиве. Фонд 1405, опись 530, справа 341, аркуш 153 (прокламація №5), аркуші 195, 196 (прокламація №6). Вартість ксерокопіювання 30 руб. за сторінку (згідно Прейскуранту РГИА від 2.07.2014. Пункт. 2.6.1.1.1), усього потрібно на ксерокопіювання прокламацій 90 руб (27 грн.). Уразі якщо хтось із земляків, які мешкають в Петербурзі, допоможе зняти в архіві копії прокламацій та надіслати Шосткинському краєзнавчому музею, то безумовно вони будуть розміщенні в залі разом з прізвищем благодійника.
В’ячеслав Кириєвський ~2 г. назад
Шановна! Базарком Земляков помер два місяці тому. Зіновенко був під слідством і судом. Зараз гуляє на базарі.
В’ячеслав Кириєвський ~2 г. назад
Згоден! Ви маєте більше прав щодо назви, бо ваша вся родина Віників приймала участь у повстанні!
Загалом у повстанні взяло участь до 3-х тисяч шосткинців, про що зазначено в аналітичній записці Міністерства державної безпеки (МГБ) по Сумській області 1950 року. Виходить, що майже всі дорослі чоловіки, окрім незначної промосковської групи більшовиків, виявилися в 1918 р. «антисоветским елементом», який героїчно боровся з Особливою армією Ремньова. У повстанні брали участь навіть шосткинські жінки.