Публикация

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.
~10 мес. назад410
Поделиться в соцсетях

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили яблуні в садках садиб головної вулиці Шостки в новгород-сіверському напрямку, куди рухалася колона.

Штаб німецьких танкістів розмістився у ресторані чотириповерхового будинку (нині кафе «Тет а тет», Садовий бульвар,23). Там же, з лівого (південного) торця будинку розмістилася місцева (orts) комендатура, як головний місцевий орган військового управління Ortskommandantur. А з правого (північного) торця будинку розмісилася новостворена міська управа на чолі з щойно призначеним німцями бургомістром Лисенком Кирилом Андрійовичем. Своїми заступниками бургомістр призначив Іванця Пантелія Купріяновича та інженера Тушевського Петра Васильовича.

У сусідньому з ортскомендатурою чотириповерховому будинку (вул. Свободи,37) німці розмістили таємну спецслужбу – Sicherheitspolizei und SD ("поліція безпеки та СД", до складу якої входили представники служби безпеки – СД, гестапо та кримінальної поліції). Шосткинці називали її гестапо. Вхід до гестапо, був з вулиці, з того єдиного парадного під’їзду зі східцями, розташованих півколом посеред причілку. Гестапо одразу зайнялося виявленням комуністів та підпільників в Шостці, обліком євреїв та їх знищенням, виявленням агентури НКВС та боротьбою з партизанами.

У Шостці була запроваджена комендантська година з 22-ої вечора до 6-ої ранку. Також згідно наказу ортcкомендатури, розклеєного по місту, усі шосткинські євреї, більшовики та комсомольці мали негайно пройти реєстрацію та носити на рукаві жовті пов’язки. На пов’язках євреїв мала бути зірка Давида. З першого дня своєї роботи ортcкомендатура зайнялася відновленням заводської ТЕЦ, підірваної «енкеведистами» 26 серпня.

Пам’ятник Леніну німці не руйнували, він ще довго стояв під високими деревами. На голову вождя було накинуто сміттєве відро, а біля правої руки була приставлена мітла (нині на місці пам’ятника кумедна скульптурна композиції чоловіка й жінки з крилами, які вітають зі зброєю в руках жовтневий переворот в Петербурзі).

Навпроти ортcкомендатури німці спорудили шибеницю, а на стовпі прибили табличку з написом «ждет красных партизан». На цій шибениці 1 вересня німці повісили трьох чоловік, один з яких був підліток, захоплений при спробі підірвати фабрику-кухню (Садовий бульвар, 17). Другим повішеним був колишній красний партизан Пархоменко [РГАСПИ. Ф.17. оп.125. Д.52. Л.79,87 Выписка из донесения ВЦК ВКП (б) НКВД СССР о положении в районах оккупированных противником по состоянию на 17.09.1941 г.]

На протилежні стороні вулиці в двоповерховому будинку (Садовий бульвар,26), розмістилася цивільна жандармерія – Gendarmerie des Einzeldienstes, що складалася з німців та українців, які виконували комендантську службу, патрулювання з перевіркою документів, конвоювання заарештованих та підтримання порядку в Шостці серед військовослужбовців. Начальником жандармерії німці призначили українця Свитницького.

Далі по вулиці розмістилася в заводській лікарні (Садовий бульвар,30) допоміжна українська поліція – Ukrainische_Hilfspolizei‎. Вона забезпечувала правопорядок серед мешканців Шостки. Її начальником було призначено Михайла Сироту, колишнього співробітника НКВС, звільненого нібито за пияцтво, насправді – залишеного в Шостці для підпільної роботи. У березні 1942 р. він був розстріляний німцями (ТРК «Акцент» Шостка, фільм «Розстріляне життя», 2011 р.). Новим начальником поліції став замісник Сироти Кузьменко М.З., на прозвисько Бібка.

У міській управі (північне, праве крило будинку Садовий бульвар,23) запрацювала сільськогосподарська комендатура – landwirtschaftliche Kommandantur, що мала задовольняти продовольчі потреби німецької армії та населення Шостки. На посаду завідувача с/г бюро комендатури був призначений агроном п. Костюк. Райспоживспілка (завідувач п. Сергієнко) почала своєчасно виконувати будь-які заготівлі с/г продукції. Шосткинська контора Заготскотини вела закупівлю рогатої худоби в шосткинців. Облпотребсоюз приступив до заготівок городини, садовини, вовни, меду й інших с/г продуктів. За пропозицією Облпотребсоюзу в Шостці було організовано Райсоюз, в функції якого окрім заготівок різної с/г продукції була й торгівля в місті та в селах району. Райсоюз також вів заготівлю утиль сировини й відходів, потрібних для виробництв України. С/г комендатура разом з міською управою доволі швидко запустила в роботу млин, що почав обслуговувати не тільки Шостку, а й найближчі села району. Німці налагодили безперебійну роботу заготзерна. Справно запрацювали усі хлібопекарні в Шостці, скотобійня й ковбасна, лазня та їдальня, ситрозавод. Завідувач промисловим відділом міської управи Афонченко доклав чимало зусиль, щоби з жовтня 1941 р. шосткинський промисловий комбінат відновив роботу усіх своїх цехів: лісопильного, миловарного, толевого, фарбувального та цеху з вироблення ободів для возів. Запрацювали й майстерні промкомбінату: прядильно-мотузяна, сірникова та бляшана. Для забезпечення ремонту підприємств міста, а також для виконання робот по ширпотребу, була організована ремонтно-механічна майстерня.

Німецькі лікарі посприяли відновленню поліклініки, дощенту пограбованої більшовиками при втечі з Шостки. Більшовики забрали з зубного кабінету найкращі інструменти, вальці та хлорну кислоту, а що не можна було забрати знищили, зокрема монометри та пломбіруючий матеріал, ще й попалили автоклави із зубопротезної. Завдяки пильності медперсоналу міської лікарні, проявленій під час відступу більшовиків, вдалося зберегти її устаткування та хірургічні інструменти. Міська лікарня була перетворена на госпіталь. Запрацювала й аптека. У відновленій поліклініці спочатку був лише один лікар, потім їх стало п’ять. Три лікаря працювали за фахом, лікували дитячі, внутрішні та хірургічні хвороби, а четвертий лікар – лікував усі хвороби. Завідував поліклінікою лікар-хірург Репаловський. При ньому працювали всі кабінети поліклініки, там щоденно отримували медичну допомогу до сотні шосткинців. Всього в місті нараховувалося 7 лікарів, а разом з районом – 12. Головним лікарем Шосткинського району був В.Туткевич. Шостинцям дуже дошкуляли пошесні захворювання вкоріненні більшовиками та злиденним життям при їхній владі. Тому шосткинська міська управа, на підставі розпоряджень Німецького командування, видала постанову про регулярну санобробку всього населення в міській лазні й дезкамері, щоби значно поліпшити санітарний стан та з метою профілактики пошесті тифу, різачки, скарлатини та туберкульозу

Шостка стала окружним містом. Шосткинській місцевій ортскомендатурі (І/268) підпорядковувалося п’ять районів: Шосткинський, Ямпільський, Середино-Будський, Хільчицький та Есманський [№17 13 грудня 1942]. Ортскомендатура підпорядковувалася конотопській польовій комендатурі (фельдкомендатурі) №200 (feldkommandantur FK-200), яка діяла в Конотопі, з 24 листопада 1941 р. до 17 червня 1942 р. Шосткинська ортскомендатура (І/268) розташовувалася в двох будинках (Садовий бульвар,23) та в гуртожитку технікуму (вул..Кожедуба,1), вхід був з вулиці (нині там музей ім. І.Кожедуба). Довоєнна Совєтська вулиця, від гуртожитку технікуму до порохового заводу, звалася за німців Глухівською.

Німецька їдальня розташувалася в двоповерховому завкомі (Садовий бульвар,53). Там же запрацював й пункт обміну спирту. У першу чергу німці примусили шосткинців здати в обмін на спирт радіоприймачі, фотоапарати, інакше – розстріл. Також мали обміняти на спирт велосипеди, або отримати дозвіл від міської управи на право їздити велосипедом.

Двір жандармерії (Садовий бульвар,26) був огороджений парканом з колючим дротом. Будинок перетворили на тюрму. На вікнах встановили залізні листи, щоби світло потрапляло до кімнат згори. Старожили кажуть, що поряд з парканом тюрми була встановлена шибениця. За спогадами нинішніх мешканців будинку №26 на Садовому бульварі, вони, копаючи погреби у дворі, знаходили людські кістки та заржавілу зброю.

На вході до гестапо (вул. Свободи,37) німці прикріпили до стіни велику військову карту, на якій позначалася лінії фронту від Балтійського до Чорного морів, потім від Ленінграда до Сталінграда (ще й досі з причілку будинку чорніють дірки в місцях кріплення карти). У під’їзді будинку круті східці вели вниз до підвалу, де гестапівці катували людей на допитах. На даху будинку німці спорудили спостережний пункт, з якого два роки оглядали Шостку та небо над нею. Під вікнами гестапо, у напрямку пам’ятника Леніну було встановлено стовп ганьби, до якого прив’язували спекулянтів та злодіїв з відповідними написами на дошках. Старожили запам’ятали прив’язану до стовпа жінку, прибиральницю з гестапо, покарану за те, що вкрала в німців шматок мила.

Палац культури ім. Карла Маркса було перейменовано на міський народний клуб. У ньому перебував шосткинський український театр імені Лесі Українки, діяли гуртки: драматичний, балетний, хоровий, спортивний, школа дитячого балету. Регулярно відбувалися концерти та вистави.

У грудні 1941 р. на день святого Миколая громада віруючих християн Шостки посвятила малу церкву, точніше каплицю на старому цвинтарі (нині Володимирська церква на вул. Марата). У ній, за більшовиків, знаходилася майстерня з лагодження терезів. У церкві стали правити службу Божу. Народ почувши церковний благовіст, пішов з радістю до церкви, церква була повна народу. За переказом, німецькі солдати та офіцери також відвідували церкву. Невдовзі парафіяни почали реставрувати другу церкву Різдва Христового, що була перероблена більшовиками на театр.
У грудні 1941 р. в Шостці була створена українська рота з військовополонених чисельністю 250 бійців під керівництвом колишнього батальйонного комісара РККА Георгія Смориго (в полоні він називався майором щоби не розстріляли) ["Родня. Полиция и партизаны, 1941-1944. На примере Украины" // Сборник. (Електронний ресурс) // Режим доступу: http://www.fedy-diary.ru/html/032013/0703013-01a.html].

Взимку німці розпочали знищувати євреїв Шостки та її околиць у протиповітряних «щелях» на фабриці кіноплівки. Як пригадує І.Ф. Макаренко, він бачив, як із двору гестапівського будинку (вул..Свободи,37) виїхало кілька саней з євреями в останню путь до фабрики. За переказом, по війні в 1950-х р. в тих зарослих кущами «щелях» слюсарі шостого цеху фабрики кіноплівки знайшли горщик з грішми. Німці звозили до фабрики також комуністів, комсомольців та совєтських активістів, після катувань в тюрмі (Садовий бульвар,26). У тюрмі тримали й хлопців та дівчат, заарештованих наприкінці 1941 року під час гулянки в будинку Лагути (вул. Українська,24). Двох із них, Костю Лагуту та Гришу Ковтуна, розстріляли на фабриці за те, що в хаті Лагути знайшли передавач (радіостанцію) шосткинських підпільників. Також на фабриці був розстріляний керівник цієї підпільної групи Іван Ботков (вул. Українська,50). За переказом, німці знищували шосткинців ще й на території порохового заводу. Знищували, мабуть, на терасах, біля цеху металістів (ливарників), майже там, де був закопаний заводський пам’ятник Леніну. Ще розстрілювали шосткинців на Горбатому мосту до «нового» заводу. На жаль, місця розстрілів досі не обстежено. Прилюдно німці вішали шосткинців за крадіжки та грабунки на площі біля садиби лікаря Сербіна, навпроти стадіону «Хімік». Не щадили за грабіж і своїх поліцаїв, зокрема, не гаючись, повісили на сумнозвісній «площі Сербіна» поліцая на прізвисько Циган, який запам’ятався шосткицям тим, що їздив по місту «на білому коні в чорній бурці, як Чапай». Новим поліцаєм німці призначили якусь кривороту людину.

З грудня 1941 р. почав роботу в Шостці маслобійний завод, який переробляв вершкове молоко на масло, а в лютому 1942 р. почав роботу завод рослинного масла. У травні місяці 1942 р. запрацювала крупорушка, а восени переробляла просо на пшоно просорушка. Міська управа створила в Шостці цілу низку підприємств, яких ніколи не було за совєтської влади. У Шостці була створена велика шкіряна майстерня, відбудовано другий лісопильний завод. Запрацював цегляний завод. Відновилася напівзруйнована й розграбована більшовиками Шосткинська торфорозробка в Пиротчиному хуторі. Її робітники примітивними засобами склали машини, відремонтували їх та запустили в роботу. Неабияка заслуга в цьому була призначеного німцями завідувача торфорозробки п. А.Коржа, який заодно очолював й підпільний більшовицький райком. Для поліпшення матеріальних умов робітників, було відкрито їдальню, налагоджено санітарну допомогу. Торфорозробка почала добувати торф механічним способом. За сезон 1942 р. було вироблено 7000 тонн торфу, тобто в три з половиною рази більше ніж було за стахановців (до 2000 тонн торфу в сезон).

На початку квітня 1942 р. біржа праці при міській управі (Садовий бульвар,23) почала відправляти шосткинців до Німеччини та окупованих нею країн. Добровольців відправляли з музикою до Шосткинського вокзалу, а потім в супроводі німців з вівчарками запихали в переповнені товарні вагони. Родини добровольців одноразово отримували в міській управі у бургомістра Лисенка 50 марок, а потім щомісячно – талони на безкоштовне харчування дітей у фабриці-кухні (Садовий бульвар,17). Також з цих родин надалі вже нікого не відправляли примусово до роботи в Німеччині. Завідувачем біржі праці при відділу праці міської управи був п. Бабак. Старожили, кажуть, що він допоміг багатьом шосткинцям уникнути примусової відправки до Третього Рейху, можливо, й без хабара за це. Бабак збирав молодь Шостки повістками з прописаним там попередженням, що в разі неявки в назначений термін до міської управи, вони будуть покарані за законами воєнного часу. У повістках не вказувалася відправка до Німеччини. Усіх, хто приходив до міської управи, відводили до порожніх навчальних корпусів Шосткинського хіміко-технологічного інституту (вул. Інститутська,6). Загалом до Німеччини було відправлено 7917 чоловік з міста та району].

З весни 1942 р. майже всі працездатні шосткинці були спрямовані відділом праці на заготівлю торфу в болотистому лузі річки Шостки за Набережною вулицею. Вони різали торф до пізньої осені у дві зміни, з 6 до 14 години та з 14 до 22 години.

У липні 1942 р. шосткинське гестапо зорганізувало криваву перевірку колишніх совєтських активістів Шостки та району, щодо їхньої співпраці з красними партизанами, які перебували в Воронізьких лісах. З самого ранку 18 липня до двору технікуму почали під’їжджати, згідно до призначеного німцями часу, підводи з активістами під конвоєм шосткинських поліцаїв. Їх привозили до Шостки з Богданівки, Воронежу, Гамаліївки, Гречкіно, Івота, Клишок, Коржівки, Лазарівки, Локотків, Лушників, Миронівки, Ображіївки, Пирогівки, Собичева, Собича, Чапліївки. Привозили під різними вигаданими причинами. Зокрема воронежцям сказали, що їх везуть за «потребою відбудови залізничного мосту на річці Сейм». Загалом було доставлено до Шостки від 600 до 800 чоловіків та жінок [Кристиан Унгвари. Венгерские оккупационные войска на Украине 1941-1942 – Вторая часть (Електронний ресурс) // Режим доступу: http://all-decoded.livejournal.com/366952.html]. У дворі технікуму староста кожного села викликав, по зарані складеному списку, людей до столу, де сидів комендант Шостки з перекладачем та начальник поліції. Останній надавав коменданту письмову та усну інформацію на кожну людину щодо їхньої лояльності до німців від початку окупації або про їхній зв'язок з партизанами. Комендант вирішував помахом руки, кому з перевірених йти вліво – під дерева парку, чи в право – до приміщень технікуму. Там в кімнатах другого поверху вже перебувало чимало шосткинців, які вже пройшли перевірку. Увечері ті з селян, кого комендант спрямував вліво роз’їхалися по своїм селам. Тих хто залишився в кімнатах технікуму допитували та катували всю ніч. Вранці 19 липня їх почали розстрілювати по 5-10 чоловік, наштовхуючи на дошку, перекинуту через яму в закутку технікуму. Розстріл здійснювала спецкоманда СД (zonder commander SD), яка регулярно вела «зачистку» тилу німецької групи армій «Південь». Загалом біля технікуму, як стверджує воронежець, який перебував в окупації, Григорій Трохимович Сірик (1918-2002), було замордовано біля 260 осіб. Така ж кількість у 260 загиблих значиться в доповіді фельдкомендатури, щодо занадто жорстоко діяльності гестапо (СД) в Шостці. Отже, кількість розстріляних біля технікуму не була зовсім невідомою для шосткинців. На сьогодні встановлено імена 288 загиблих. Серед них є інженер Потєєв Д.П. (1900-1942). За розповіддю його сина Володимира (1929 р. н.) він сам бачив, заховавшись вранці за штабелями шпал залізниці біля нафтобази, як німці вивели батька з технікуму та розстріляли його з пістолета над ямою. Від побаченого знепритомнів, лежав біля шпал, поки посеред дня сусідка по Бузковій (Литвинова) вулиці, подруга матері, випадково запримітила його і якось притягла до своєї хати. Після розстрілу швидко поширилися Шосткою чутки, що німці постріляли біля технікуму своїх же зрадників або ж євреїв. Казали, що серед розстріляних були й ті шосткинці, які виходили 1941 року зустрічати німців з хлібом та сіллю зі сторони Новгород-Сіверського, а вони увійшли в Шостку зі сторони Глухова. Але яким чином вони потрапили на перевірку до гестапо? Можливо, так як і воронежці, які відмовилися співпрацювати з підпільним райкомом компартії, який очолював завідувач Шосткинської торфорозробки Андрій Корж.

23 серпня 1942 р. вийшов перший номер щотижневої україномовної газети «Новий час» накладом 10 тисяч примірників. Редактором газети був К.С.Іващенко. Редакція знаходилася спочатку в приміщені радіовузла по вулиці Короленка (аероклубі, нині на цьому місці кафе «Ані», вул. Свободи,40). А через два тижні газета переїхала на Глухівську вулицю в будинок №2 ортскомендатури, де знаходився відділ пропаганди (нині гуртожиток технікуму, вул.. Кожедуба,1). Перші два номери газети були 2-х сторінкові, потім 4-х сторінкові. Наклад газети зріс до 12 тисяч, найбільший наклад газети становив 26, 5 тисяч (№12 за 8 листопада 1942 р.). Вона розповсюджувалася по всіх п’ятьох районах Шосткинської округи. Отже, відділ пропаганди вже мав два потужні засоби масової пропаганд газету та радіовузол. Радіовузол працював щоденно з 6 ранку до 22 години вечора. Передачі здійснювалися українською, російською та німецькою мовами. Шосткинський радіовузол двічі на тиждень транслював по мережі постанови та концерти з міського клубу. Популярним у слухачів був водевіль Чехова «Ведмідь». Транслювали й оперу С. С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», яка регулярно проходила в клубі й завжди під викрики «Браво» та «Біс». У цьому була велика заслуга гарно зіграного оркестру на чолі з диригентом Рибалко І. П. при захоплюючій глядача грі чудових виконавців головних ролей: Оксани – Л. Клякун, Андрія – А. Садовий А., козака Карася – Т. Мумієнко, Одарки – В. М’яка. У балетній групі виділялася в танцях балерина Нестеренко. Цю постановку українського театру імені Лесі Українки в місті Шостні здійснювали: режисер Артеменко В. Т„ диригент Рибалко І. П., художник Тряскіш Н. А., балетмейстер Котиненко В. А. У народному клубі в жовтні 1942 р. відбувалися гастролі Новгород-Сіверського театру з виставою «Без вини винні» А.М. Островського.

1 вересня 835 шосткинських дітей розпочали навчання з першого по четвертий класи в школах міста. Таких шкіл виявилося лише три – школа №1 (нині школа №2-ліцей) українськомовна, №3 (нині гімназія) російськомовна та №6 (Локотки) Оплата за навчання не бралася. Діти навчалися по старих підручниках, з замальованими чорнилом портретами Сталіна, Хрущова, Кагановича та інших більшовицьких вождів. Відділ народної освіти знаходився в міській управі в кімнаті №18 на третьому поверсі. Інспектором шкіл був п. Корнієнко.

13 вересня 1942 р. в приміщенні міського клубу відбулось відкриття Шосткинського читального залу. На відкритті були присутні; ад’ютант ортскомендатури лейтенант Мюллер,. зондерфюрер відділу пропаганди Зюсс, доктор фон-Цан і бургомістр п. Лисенко. Хор клубу під керівництвом п. Ящука виконав декілька пісень Тараса Шевченка. Читальний зал працював щодня крім понеділка з 11 до 19 години, в неділю з 13 до 19 години. У грудні 1942 р. міська бібліотека нараховувала 43540 книжок й посідала видне місце в культурному житті Шостки та району. Кількість читачів збільшувалася з кожним днем.

10 жовтня 1942 р. розпочався набір учнів 5, 6 та 7 класів в першу українську та третю російську школи, які стали зватися загальноосвітніми з практичними навичками. У першій школі учні отримували знання з садівництва й городництва, а в третій школі – з електротехніки. Зарахування учнів до відповідних класів відбувалося по результатом вступних іспитів. Навчання було платне: в 5-му класі 300 карб, за рік, в 6-му класі—400 крб. за рік, в 7-му класі —500 карбованців за рік. У процес навчання з садівництва була задіяна заводська оранжерея, розташована за церквою Різдва Христового. Її не вдалося знищити більшовикам під час втечі з Шостки. За їхньої влади не дозволялося шосткинцям заходити до оранжереї. Завідувачем оранжереї німці призначили Корнієнка Максима Никифоровича. Він допомагав вчителям міста та району розвести біля кожної школи гарні квітники та організувати природничі кімнати й привчити учнів любити природу й працювати по сільському господарству. Він дуже гарно ставився до відвідувачів і давав гарні зразкові поради, ніколи не відмовлявся дати відповідь на будь-які запитання.

У листопаді 1942 р. розпочалося навчання в технікумі, що змінив назву на технічну школу. Навчання велося на трьох відділах: хімічному, механічному та підготовчому. Термін навчання 4 роки. Плата за навчання становила 600 крб. за рік, на підготовчому відділу – 500 крб. за рік. На основні відділи приймалися люди, які закінчили в 1941 р. сім класів, а на підготовчий – 5-6 класів.

У грудні 1942 р. в Шостці було запроваджено військовий стан. Заборонялося виходити на вулиці міста з 19 години вечора до 5 години ранку.



Комментарии - 0

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~8 дн. назад33
Гомосек Максимов на берегах Горбатки

Гомосек Максимов на берегах Горбатки

В’ячеслав Кириєвський

Старший феєрверкер Шосткинської місцевої артилерійської команди Максимов зґвалтував увечері біля Горбатого мосту молодшого феєрверкера І., за що був відправлений 1889 р. у відставку. Детальніше: справ ...>

~19 дн. назад51 1
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~1 мес. назад80
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~2 мес. назад114 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~2 мес. назад126
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~2 мес. назад117 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~2 мес. назад138 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~2 мес. назад117
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~3 мес. назад153
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~3 мес. назад200 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~4 мес. назад239 3
Лютнева Шостка 1917.

Лютнева Шостка 1917.

В’ячеслав Кириєвський

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. ...>

~4 мес. назад248 4
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~5 мес. назад264 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~5 мес. назад250
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~5 мес. назад243
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~8 мес. назад317 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~9 мес. назад308 2
Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

В’ячеслав Кириєвський

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секре ...>

~9 мес. назад415 5
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~9 мес. назад286 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~9 мес. назад386
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~9 мес. назад427 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~10 мес. назад308 3
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~11 мес. назад393
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~11 мес. назад445 4
Шоста школа Шостки  (з історії народної школи в селі Локотки)

Шоста школа Шостки (з історії народної школи в селі Локотки)

В’ячеслав Кириєвський

Народна школа в селі Локотки була заснована Глухівським повітовим земством в 1866 р. [22, 98]. Раніше, майже п’ять років, починаючи з 1 грудня 1860 р., сільських дітей навчав грамоті священик Вознесе ...>

~12 мес. назад581 2
150 років локотківській школі

150 років локотківській школі

В’ячеслав Кириєвський

Цей рік є ювілейним півторасотлітнім для локотківської шостої школи – найстарішої школи Шостки, старішої навіть за першу народну школу, що з’явилася на Садовій вулиці у 1881 р., тобто на 15 років пізн ...>

~1 г. назад399
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад344 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад715 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад443
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад470

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад496 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад416 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад843 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад431 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад484 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад401 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад373 1
«Оголтелые»

«Оголтелые»

В’ячеслав Кириєвський

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибух ...>

~1 г. назад417 4
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад381 1
Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Тоді на «дев'ятці» злетіло у повітря 172 тонни пороху. За спогадами колишньої школярки Берти Георгіївни Гуськової (1930 р.н.), вона вересневого сонячного ранку 1940 р. поспішала до школи, точніше до с ...>

~1 г. назад488 2
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад606 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад597 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад852 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~1 г. назад489 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~1 г. назад538 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~1 г. назад666 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~1 г. назад581
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад511
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад474 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад615 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад507 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад463 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад777 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад643 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад488 1
Шість прокламацій Шостки

Шість прокламацій Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвибор ...>

~2 г. назад646 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад542 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад439 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад445
Кулішів хутір

Кулішів хутір

В’ячеслав Кириєвський

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». ...>

~2 г. назад552
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1082 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад883 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад503
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад661 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад463 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад519 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад591 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад744 10
Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, я ...>

~2 г. назад898 6