Публикация

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941
~9 мес. назад414 5
Поделиться в соцсетях

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секретное задание. Сейчас война, и все мы, работники райкома, уже почти привыкли к неожиданностям.
- Немцы близко, - сказал Алексей Филиппович. – Не исключено, что скоро они будут здесь. Есть такое предложение, чтобы оставить Вас для подпольной работы или в партизанском отряде. Какое Ваше мнение?
Что можно было ответить? Война не спрашивает согласия, а приказывает. Но я почему-то сказал:
- Согласен…
- Это хорошо. Семью нужно эвакуировать. На это будут дополнительные указания.
…На душе было неспокойно. Война, еще несколько дней назад казавшаяся далекой, теперь встает перед тобой в своей страшной действительности.

24 августа. Идет эвакуация. На восток движутся машины, подводы. Поднимая тучи пыли, идут колхозные стада, машинно-тракторные станции уводят трактора. В этот жуткий поток людей, машин, животных бросаю свою семью и сопровождаю ее до Слоута. Там расстаемся. Надолго ли, на коротко? А, может, навсегда?

25 августа. Возвращаюсь в пос. Воронеж, но дойти до него не успел. В хуторе Кушкином встретился с истребительным батальоном и руководителями районных организаций, от которых узнал, что в Воронеже появляться небезопасно. Ведь в Курдюмовке, стоящей на пути к поселку, появились немецкие мотоциклисты.
В истребительном батальоне был один станковый пулемет и две ленты патронов. Бойцы были вооружены винтовками и охотничьими ружьями. У меня тоже было ружье и десяток патронов. С таким вооружением можно было вступить в бой против пехоты и мотоциклистов. Решили действовать. Оставив обоз в Кушкином, мы продвинулись к Курдюмовке и на мосту через реку Эсмань заняли оборону. Но с наступлением темноты получили приказ отступать – оборону должны были занять регулярные войска.
Истребительный батальон во главе членами районного партактива взял курс на Слоут. Но когда вышли за Шевченково, начался дождь. На поле опустилась такая темень, что двигаться дальше было невозможно, не рискуя сбиться с дороги. Решили заночевать. Спать среди чистого поля в летних костюмах и под проливным дождем – удовольствие не из приятных. Но каждый понимал, что впереди его ждут еще более тяжкие испытания и был готов перенести это первое лишение войны.

26 августа. С рассветом двинулись дальше. Как только вступила в лес. Наш путь преградила пулеметная стрельба. Свернули на Глухов.

27 августа. Добрались до села Червоне. Там возле скирды соломы заночевали.

28 августа. Приехали в Шалыгино. Здесь узнали, что наша машина с продуктами ушла дальше на юг. Что делать? Решили возвращаться в свои леса. Но когда дошли до села Полошки, мнения разошлись. Товарищи, среди которых были М.Ф.Власенко, М.М.Колотуша, И.М.Савицкий, Атрошко и другие, предложили следовать в глубокий тыл. Но большинство стояло на том, чтобы вернуться в свой район и развернуть партизанскую борьбу. К этому предложению присоединились А.Ф.Озеров, Л.И.Мондрус, Г.А.Бойко,
Ф.А.Тыдень, Разанов, И.К.Смычек…

30 августа. Остановились в лесу возле хутора Гуты. Я и Ф.А.Тыдень ушли выбирать место для расположения нашей группы.

31 августа. Наша группа пришла в лагерь товарищей из Землянки.

1 сентября. Гутянские леса – прекрасное место для партизанской базы. К тому же они хорошо известны мне и Ф.А.Тыдню, выросшему в этих местах. Поэтому мы вдвоем отправились в разведку. В районе каменоломен встретились с группой товарищей из Шосткинской городской парторганизации. Среди этой группы были К.Е.Трало, Ф.Т.Булатников, Н.М.Макаров, М.Е.Савин и другие. ОТ них мы узнали о первой стычке с фашистами. Уходя из г.Шостки на загруженной продуктами машине, М.Е.Савин и шофер Омельченко встретились с колонной фашистов. В кратком бою погибли Соломко и Омельченко, а Савину удалось уйти.

3 сентября. Наша группа партактива района перебазировалась на участок каменоломен и присоединилась к городским товарищам. Создали единый партизанский лагерь. Отсюда ежедневно выходили на разведку. Нас больше интересовал пролегающий невдалеке тракт Воронеж – Глухов. Ночью совершаем мелкие диверсии, в частности режем телефонные провода, соединяющие фашистские штабы с фронтовыми частями.

25 сентября. Остро ощущаем отсутствие связи с подпольным обкомом партии. Каждый из нас чувствует, что делает далеко не то, что сейчас требуется для максимальной помощи фронту. Малочисленный партизанский отряд имеет слабое вооружение. Выходить таким отрядом на крупные самостоятельные операции не только рискованно, но и губительно. Командир отряда К.Е.Трало и комиссар А.Ф.Озеров принимают решение послать на разведку в села района своих представителей, чтобы выяснить обстановку, привлечь оставшихся коммунистов к полезной работе в тылу врага или увести их в свой отряд. В частности, в Ивот и Погребки посылаются Жительный и Шепель. Но в отряд они не возвращаются.

10 октября. Срывается снег, мороз достигает 10 градусов. Оставаться дальше во временном лагере нельзя. Решаем перебазироваться в слоутские леса. Нас 15 человек: Трало, Савин, Артюхов, Булатников, Разанов, Коротченко, Ф.С.Макаров, Тыдень, Смычек, Галич, С.Ильенко и Шевченко. Землянки вырыли в трех километрах от Глуховского партизанского отряда.

15 октября. По дороге Воронеж – Глухов на протяжении трех километров вырезали телефонную линию, которая связывала командование фашистской армии с фронтом.

18 октября. На железнодорожной линии Терещенская – Маково начали ходить немецкие эшелоны. Решили взорвать железнодорожный мост. Взрыв надолго парализовал движение на этом участке.

23 октября. Делаем еще одну попытку связаться с соседними партизанскими отрядами для совместных действий. Посылаем двух человек в Спадщанские леса. От нашего отряда уходит Ф.С.Коротченко, от Глуховского – П.М.Вислый.

1 ноября. Вблизи лагеря появилась группа вооруженных людей до 20 человек. Задержанными оказались воины Красной Армии, выходившие из окружения из-под Киева. Мы их накормили, дали продуктов на дорогу, выдел
или проводников для следования к линии фронта.

3 ноября. Из Путивльского района возвратились Коротченко и Вислый. С ними пришел товарищ от Харьковских отрядов, которые должны перебазироваться в наши леса.

7 ноября. Двадцать четвертая годовщина Великого Октября. Думал ли кто из нас, что этот праздник придется отмечать в лесу, в своем лесу, но в тылу у врага? В таких условиях мы решили по-своему отметить праздник. Многие коммунисты из нашего отряда, в том числе Бойко, Булатников, Разанов, Смычек и другие проникли на Тулдчинское торфопредприятие и Новомосковский крахмальный завод, Дедовщину и другие села нашего района, провели с населением разъяснительную работу, ознакомили с положением на фронте, о развертывании партизанской борьбы. Население с радостью встречало партизан. Нас проинформировали об обстановке в селах, о наличии там вражеских гарнизонов, снабдили партизан продуктами.

10 ноября. Вышли на засаду по дороге Воронеж – Глухов. Недалеко от Землянки остановили немецкую автомашину. В коротком бою уничтожили шесть фашистских солдат, а шофера взяли в плен. При обыске нашли у него письмо одной учительницы из Шевченково, адресованное немецкому офицеру. Как выяснилось из письма, эта учительница занималась сбором шпионских сведений и передавала и передавала их немецкому командованию. Несколько позже шпионку удалось задержать. Партизанский суд приговорил ее к расстрелу.

12 ноября. В расположение лагеря прибыли два харьковских отряда в количестве 32-х человек. Одним отрядом командовал Гарбушка, другим – Воронцов. Эти отряды подготовили землянки и расположились в них. Это за сто метров от нашего лагеря.

14 ноября. Сделали засаду по дороге Ямполь – Глухов. Разбили легковую автомашину. Уничтожили трех фашистских офицеров и шофера. Забрали оружие и снаряжение.

17 ноября. В Слоутских лесах теперь сосредоточено четыре партизанских отряда: наш Шосткинский, Глуховский под командованием тов.Кульбаки и два харьковских – всего 71 человек. Но одного командования этими отрядами нет. Это до некоторой степени отрицательно сказывается на дисциплине и организованности. Некоторые товарищи, не успевшие эвакуировать свои семьи, стали тайком посещать их. Сначала это проходило безнаказанно. Но затем фашистские ищейки напали на след. В с. Землянке захватили наших товарищей Корованенка и Клещенка. Первого немцы расстреляли, а второй – Клещенко – был тяжело ранен, но сумел выбраться из ямы. Хорошие люди укрыли его, полечили, и помогли добраться до отряда.
После этого случая охотников посещать свои семьи не было.
Харьковские партизанские отряды имели рацию. Ее установили в доме лесника. Кроме того, в хуторе Гуково у нас была явочная квартира. Ее хозяин, Черкай Яков Михайлович, имел радиопередатчик. Так что с этого времени мы стали регулярно получать сводки Совинформбюро. Новости, получаемые из Москвы, мы распространяем среди населения через своих связных в селах Клишках, Лушниках, Дедовщине, на Пиротчинской торфоразработке, а также в поселке Воронеже. В лесной сторожке выпекаем хлеб для отрядов. В этом нам оказывают большую помощь жители хутора Гута Екатерина Андреевна Науменко, Прасковья Сергеевна Близнюк, Мария Григорьевна Середня. А Михаил Никитич Кобец привел в наш лагерь две телки, которые оказались хорошим подспорьем для обеспечения партизан продуктами.

19 ноября. Проявление активности со стороны партизан насторожило фашистские власти и полицейские гарнизоны, которые в это время формировались в селах из разных предателей и врагов Советской власти. Фашисты стремились напасть на след партизан и направляли в леса своих разведчиков из числа людей, продавшихся немцам. Одного такого разведчика наши товарищи заметили недалеко от лагеря, но, несмотря на погоню, ему удалось скрыться.

21 ноября. Появление фашистских разведчиков не предвещало ничего хорошего. Надо было ожидать, что фашисты не остановятся на этом. Так оно и случилось. 21 ноября в два часа дня к дому лесника подъехало пять автомашин карателей. В доме находились три человека из харьковских отрядов. Заметив немцев, партизаны побежали к своим землякам, находившимся в полукилометре от сторожки. Оба харьковских отряда и наш шосткинский – всего 47 человек - были подняты по тревоге. Рассредоточившись, мы пошли в наступление. Нас обстреливали из пулеметов, минометов и автоматов, а у нас, кроме винтовок, ничего не было. Однако бойцы держались геройски. Они вели только прицельный огонь. Не выдержав натиска партизан, каратели подожгли до лесника и отступили. В результате этого боя каратели потеряли около 20 человек убитыми. Но и наш урон был серьезным. Особенно поредели ряды харьковчан. Они потеряли 7 своих товарищей. В нашем отряде погиб Семен Галич и ранен Ильющенко.
Тяжело перенесли мы эту потерю. Но вместе с тем почувствовали, что мы уже настоящая боевая единица, которая может успешно бить фашистов, которой под силу решать серьезные боевые задачи.
Похоронив с партизанскими почестями своих боевых товарищей, отряды решили перебазироваться в другое место. Ведь все мы знали, что нмцы бросят против нас еще более крупные силы.
Харьковские отряды, имевшие лошадей, погрузили свое имущество и направились в сторону Брянского леса. А наш отряд лошадей не имел. Я и Ф.А.Тыдень ночью прошли в хутор Гуту, взяли колхозных лошадей с упряжью и прибыли в лагерь. Погрузив свои незавидные партизанские пожитки, ночью двинулись в глубь своего района.
В расположении лагеря оставили только раненого Ильющенко, Ф.А.Тыдня и Шевченко, которые должны были немедленно увести раненого партизана к надежным людям, позаботиться о его лечении. Ф.А.Тыдень очень хорошо знал близлежащие хутора и людей, проживаючих в них, и мог лучше других выполнить это задание отряда. Оставлять товарищей в лесу, куда в любой момент могли прийти каратели, было рискованно. Но выхода другого у нас не было.

22 ноября. Перебазировались в леса в районе Чаплеевка – Лушники. Здесь разбили лагерь. Начали строить новые землянки.

Комментарии - 5

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов
  • Вячеслав Киричок ~9 мес. назад
    З підозрою ставлюсь до таких "белетризованих" щоденників.
    Видно професійну руку журналіста чи літератора. Як водиться, у таких творах багато прикрас і неправди.
    • Смотри фото гость ~9 мес. назад
      Обложки дневника с подписью Смычка
    • Оригінал гость ~9 мес. назад
      Щоденник набрано включно по 3 травня 1942 р. Якщо ви згодні набрати далі написаний від руки щоденник до вересня 1943 р. можу вам його надати.
  • все как всегда гость ~9 мес. назад
    Кибальчиши против Плохишей
    примитивно до безобразия
  • Вячеслав Киричок ~8 мес. назад
    Грицько Сірик, наш земляк, в еміграції написав цікаву книгу спогадів.
    Зокрема, про час напередодні вступу німці у Шостку він написав таке:

    "В полудень
    стало відомо, що ще минулої ночі Шостка залишена
    напризволяще партійцями та комісарами. Партійний
    комітет, НКВД, міліція, райвиконком, міська управа,
    директори заводів і вся шушваль, під прикриттям нот
    втекли ніби щурі з дірявого корабля".

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~8 дн. назад31
Гомосек Максимов на берегах Горбатки

Гомосек Максимов на берегах Горбатки

В’ячеслав Кириєвський

Старший феєрверкер Шосткинської місцевої артилерійської команди Максимов зґвалтував увечері біля Горбатого мосту молодшого феєрверкера І., за що був відправлений 1889 р. у відставку. Детальніше: справ ...>

~18 дн. назад50 1
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~1 мес. назад79
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~2 мес. назад112 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~2 мес. назад125
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~2 мес. назад116 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~2 мес. назад137 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~2 мес. назад116
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~2 мес. назад150
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~3 мес. назад200 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~4 мес. назад239 3
Лютнева Шостка 1917.

Лютнева Шостка 1917.

В’ячеслав Кириєвський

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. ...>

~4 мес. назад248 4
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~5 мес. назад264 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~5 мес. назад250
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~5 мес. назад242
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~8 мес. назад317 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~9 мес. назад307 2
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~9 мес. назад285 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~9 мес. назад385
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~9 мес. назад426 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~10 мес. назад308 3
Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

В’ячеслав Кириєвський

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили ...>

~10 мес. назад410
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~11 мес. назад393
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~11 мес. назад445 4
Шоста школа Шостки  (з історії народної школи в селі Локотки)

Шоста школа Шостки (з історії народної школи в селі Локотки)

В’ячеслав Кириєвський

Народна школа в селі Локотки була заснована Глухівським повітовим земством в 1866 р. [22, 98]. Раніше, майже п’ять років, починаючи з 1 грудня 1860 р., сільських дітей навчав грамоті священик Вознесе ...>

~12 мес. назад581 2
150 років локотківській школі

150 років локотківській школі

В’ячеслав Кириєвський

Цей рік є ювілейним півторасотлітнім для локотківської шостої школи – найстарішої школи Шостки, старішої навіть за першу народну школу, що з’явилася на Садовій вулиці у 1881 р., тобто на 15 років пізн ...>

~12 мес. назад397
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад344 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад714 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад443
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад470

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад495 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад415 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад842 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад429 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад483 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад398 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад373 1
«Оголтелые»

«Оголтелые»

В’ячеслав Кириєвський

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибух ...>

~1 г. назад417 4
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад380 1
Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Тоді на «дев'ятці» злетіло у повітря 172 тонни пороху. За спогадами колишньої школярки Берти Георгіївни Гуськової (1930 р.н.), вона вересневого сонячного ранку 1940 р. поспішала до школи, точніше до с ...>

~1 г. назад488 2
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад606 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад597 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад850 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~1 г. назад488 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~1 г. назад538 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~1 г. назад665 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~1 г. назад580
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад510
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад473 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад614 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад507 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад461 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад775 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад642 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад488 1
Шість прокламацій Шостки

Шість прокламацій Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвибор ...>

~2 г. назад645 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад541 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад439 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад445
Кулішів хутір

Кулішів хутір

В’ячеслав Кириєвський

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». ...>

~2 г. назад552
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1082 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад883 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад503
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад660 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад462 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад519 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад591 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад743 10
Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, я ...>

~2 г. назад897 6