Публикация

Шість прокламацій Шостки
~2 г. назад737 1
Поделиться в соцсетях

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвиборчі листівки, що заполонили Шостку? Мабуть, – Ні, бо правди в них про шосткинську триєдину «власть дураков, воров и негодяев» настільки мало, як водяних знаків на туалетній «бумазі». Тож вивчаємо агітаційний досвід минулого з боротьби шосткинців за своє краще майбутнє.
Перша прокламація потрапила до Шостки восени 1901 р., остання шоста – у квітні 1903 р. Листівки розповсюджувала серед шеститисячного населення Шостки місцева робітнича організація соціал-демократичного спрямування. Тоді ж вперше потрапила в Шостку газета Російської соціал-демократичної робітничої партії «Искра». Газета була заснована Леніним в Мюнхені, а друкувалася в Берліні, у видавництві Німецької соціал-демократичної партії. Видавництвом керував відомий соціал-демократ, незмінний депутат рейхстагу (1881-1918) Йоганн Генріх Вільгельм (1843-1922), партійна кличка Дітц, [11].
Прокламацію привіз з Риги керівник робітничої організації Шосткинського порохового завода (ШПЗ) Микола Шевелкін. Вона була написана на двох напіваркушах письмового паперу [9]. У листівці йшлося про рабський стан робітників в російському світі насильства, вказувалося на велике значення страйків у боротьбі робочого люду за своє виживання. Повідомлялися факти виступів робітників в задалеких від Шостки містах російської імперії. Листівка закликала робітників до організованого виступу проти заводської адміністрації та чиновництва. Питання розповсюдження прокламації обговорювалося декілька разів на зібраннях організації і врешті було вирішено розповсюдити її наприкінці зими. Вранці 22 лютого 1902 р. шосткинці повсюдно знаходили листівки як на вулицях біля своїх хат, так і на заводі – біля своїх робочих місць. А через місяць 31 березня на стінах заводських будівель було розклеєно ще й вірш про політичне безправ’я і жалюгідний економічний стан робітників ШПЗ. «Преступное», на думку поліції, «сочинение» завершувалося словами: «Проснись, рабочий» [9]. Вірш був надрукований в селі Собичеве, куди доволі часто їздив до своїх знайомих один з засновників робітничої організації, помічник начальника майстерні ШПЗ Дмитро Олексійович Протопопов. Там в Собичеві він виготовив з каменю кліше та надрукував як зміг листівку з віршем, літери якої були завеликими та й фарба дуже мазалася [2]. Мабуть, тому Протопопов вирішив замовити друк наступних прокламацій на гектографі в Чернігові. У березні 1902 р. писар азотного виробництва ШПЗ Мартин Рудой привіз з Чернігова прокламації №2 та №3 [9]. Прокламація №2 була продовженням прокламації №1, у ній йшлося про зловживання, побори та обрахунки майстрів ШПЗ, з якими треба всіляко боротися. На відміну від попередніх анонімних прокламації №1 та вірша, вона була підписана: «Организованные рабочие шостенских пороховых заводов» («ОРШПЗ») [10]. Прокламацію №2 розповсюдили 4 квітня 1902 р., а 8 квітня була розповсюджена прокламація №3. У ній повідомлялося про загибель трьох робітників ШПЗ з вини адміністрації завода, для якої «жизнь человека нипочем». Прокламація закінчувалася політичним гаслом – «Долой самодержавие!». Також у квітні місяці «ОРШПЗ» провели три сходки, зокрема одного разу вони збиралися в Галенківському лісі, та два рази – біля Синього каменю (балка між Шосткою та Локотками) [10].
По весні 1902 р. шосткинські організовані робітники уперше прочитали газету «Искра», а саме 12 номер від 6 грудня 1901 р. [2]. Вони зацікавилися газетою і приклали чимало зусиль, щоби дістати усі попередні 11 номерів газети. Робітники налагодили зв’язок з соціал-демократами Петербургу і почали отримувати звідти посилки на адресу: «Шостка, дом вдовы Голдовской, с передачею С.П.Жданову». Будинок Голдовських знаходився навпроти поштово-телеграфної контори на Садовій вулиці, поряд з будинком заводського садівника Псюркова, що знаходився перед нинішнім заводським профілакторієм (вул.Леніна,25). Посилки надходили недовго, бо на початку травні 1902 р., одну з них випадково відкрив поштовий чиновник Мацовитий й побачив газету «Искра» та декілька заборонених книжок і листівок [9; 10]. Другий канал постачання «Искры» зорганізував для Шостки син купця з Конотопу Іван Іванович Радченко (1874-1942), молодший брат соратника Леніна Степана Івановича Радченка (1869-1911). Іван Іванович відвідав Шостку в середині квітня 1902 року, як летучий агент газети «Искра» з підпільною кличкою Аркадій. Відтоді за газетою їздив до Конотопу залізницею лаборант ШПЗ Аксененко. Він отримував «Искру» в конотопського ветеринарного лікаря Василя Сидорова, якому газета надходила з Києва [2; 10]. «Твердый искряк» Радченка також наддав шосткинцям берлінську адресу редакції газети для листів та кореспонденцій з Шостки. Сам Радченко відправив до Леніна листа про діяльність «ОРШПЗ» та їхню прокламацію №3 [5, 192]. Потім Радченко повідомив іскрівській редакції прізвища шосткинських військовослужбовців Олександра Андрійовича Карпенко-Логвинова (1859-1921) та Миколи Григоровича Павловського (1865-…?), щоби безпосередньо для них надходили прямо з закордону на Шосткинську поштово-телеграфну контору посилки з газетою «Искра» [11]. Обидва офіцери були випускниками Петербурзького Михайлівського артилерійського училища 1887 та 1892 років відповідно. У 1902 р. Карпенко-Логвинов та Павловський працювали начальниками майстерень ШПЗ, перший мав звання полковника, другий – капітана [13, 56]. Цікаво, з якої причини вони погодилися отримувати «преступную» газету та ризикувати своєю військовою кар’єрою? За переказом, їх нібито «сослали в Шостку» за вільнодумство [12]. Залишили вони Шостку в 1908 та 1910 роках відповідно. Як надалі склалася доля Карпенко –Логвинова невідомо, а Павловський став у 1914 р. генерал-майором, а в 1921 р. був розстріляний чекістами, як полонений денікінський генерал. Головне, що завдяки Павловському та Карпенко-Логвинову газета «Искра» з літа 1902 р. регулярно надходила поштою з Берліну до Шостки. Факт доволі частого отримання робітниками ШПЗ номерів «Искры» від підставних осіб – військовослужбовців підтверджує в своїх спогадах лаборант Аксененко [2].
29 квітня 1902 р., якраз напередодні пролетарського свята солідарності, була розкидана на вулицях Шостки та біля заводу прокламація №4 разом з брошурою «1-го мая 1901 года». Брошура була надрукована газетою «Искра» ще в квітні 1901 р. Прокламація була отримана з Чернігова і доставлена залізницею на станцію Крути, де її забрав та привіз до Шостки робітник Григорій Демченко [9]. За іншою версією прокламація була складена Протопоповим, Глуздовським та Максименком, які тиражували її всю ніч, напередодні запланованого «ОРШПЗ» страйку [7]. У прокламації було чітко викладено основні 8 вимог шосткинських робітників до заводської адміністрації: 1. Встановити 8-ми годинний робочий день. 2. Усунути майстрів-хабарників. 3. Відмінити заводські обшуки, що принижують гідність людини. 4. Увічливо поводитися з робітниками. 5. Збудувати народний дім. 6. Прийняти запобіжні заходи з ліквідації нещасних випадків. 7. Увести обов’язкове страхування робітників. 8. Виплачувати заробітну плату два рази на місяць. Вранці колони робітників по гудку вийшли на демонстрацію. Вони перебували під враженням прочитаної листівки. Демонстранти підійшли до будинку генерала та пред’явили свої вимоги. Генерал Пилков взяв листівку і збісився. Він визвав з заводу війська і ті розігнали демонстрантів [7]. Також організовані робітники провели першу в історії Шостки маївку у Галенківському лісі за участі 25 осіб [9; 3]. Вранці 1 травня 1902 р. робітники зібралися на залізничній станції Шостка, а потім групами з 2-3 чоловік пішли в Галенківський ліс. Там в лісі виступили оратори: Шевелкін, Глуздовський, Жданов, Максименко, Горбель, які розповіли про засоби боротьби за краще життя, потім усі гуртом заспівали «Вихри враждебные…», а хтось ще й підняв на головами червоний прапор [2; 7].
Прокламація №4 дуже занепокоїли шосткинську жандармерію [20]. Аякже, по весні 1902 року «ОРШПЗ» активізували свою діяльність, вони розповсюдили три прокламації, брошуру, вірш та усілякі пасквілі й карикатури на злодійкувате заводське начальство. У травні 1902 р. був заарештований, за підозрою в авторстві прокламації №4, колишній помічник «содержателя» казенного майна ШПЗ, їх високородіє колезький асесор Олександр Олексійович Алексєєв [18]. Жандармам вже було відомо, що син Алексєєва революціонер Микола Олександрович Алексєєв (1873-1972), втік в 1899 році з висилки за кордон. Він переховувався з 1900 р. в Лондоні. У березні 1902 року Алексєєв вперше зустрівся з Леніним та допоміг йому та його подрузі Крупській облаштуватися в Лондоні після переїзду редакції «Искры» з Берліну [17, 89]. Відтоді Алексєєв став активним «искряком». Він знав по Шостці Василя Максименка, робітника відділу бездимного пороху, який доволі часто відвідував його батька Олександра Олексійовича [4]. Невдовзі, по арешті Алексєєва, Максименко разом з Протопоповим та Хроманюком відвідали асесора та передали зібрані ними гроші, й надалі допомагали чим могли [14]. Олександр Олексійович перебував під арештом три тижні й був звільнений за відсутності «улик» [18; 20].
На початку травня 1902 р. з Шостки була відправлена до берлінської редакції «Искры» обширна кореспонденція за підписом «Пєтухов». Вона проходила через Київ, як свідчить київський поштовий штемпель на конверті, де її 13 травня перехопила поліція [5, 193]. У кореспонденції повідомлялося, що по весні 1902 р. було розповсюджено в Шостці та в її околицях аж три прокламації (№№2,3,4) «подписанных организацией рабочих Шостенского завода». Окрім того в Шостці «появились стихи, пасквили, карикатуры и т.п…и окончательно дискредитировали в глазах рабочих воров-начальников..» [5, 195,196]. Отже, прокламації стали головним засобом боротьби шосткинських організованих робітників з заводським начальством, яке страшенно крало та ще й поводилося з ними по-хамські, відповідно до споконвічного девізу «политики русского правительства гнуть все в бараний рог, хотя бы и самому правительству от этого пользы изъять было бы нельзя» [5, 193]. Петухов інформує «Іскру» провальними фактами зі створеної начальниками вітіюватої системи розкрадань на заводі, згадує про бездоганно чисту «историческую кражу» платинових чаш в 1901 році та безкарне хабарництво при щорічній закупівлі неякісного вугілля для заводських котелень й щоденні побори майстрів. Як наслідок злодіянь начальства відбулося по весні 1902 р. жорстоке стихійне правосуддя – один з робітників стріляв у майстра з беззаконних поборів Криворученка. Робітника заарештували, а начальство, як зазначає Петухов, дуже перелякалося [5, 195]. Перехоплена в Києві кореспонденція потрапила в Петербург до Департаменту поліції. А вже звідти начальник особливого відділу Департаменту направив 31 травня 1902 р. копію кореспонденції начальнику Чернігівського губернського жандармського управління для перевірки викладених Пєтуховим фактів. Негайна перевірка на місці підтвердила майже повну їх достовірність, про що було повідомлено в петербурзький Департамент листом з Чернігова від 12 червня 1902 р. [5, 193]. Цікаво, хто ж був справжнім автором цієї кореспонденції до «Искры? Можливо, хтось з мешканців хутора Петухівки, зокрема активіст «ОРШПЗ» Максименко, який проживав одразу за залізницею на Петухівці, у хаті тестя, батька своєї дружини Наталії Маглей? [4]. Можливо, цю кореспонденцію Петухова таки й справді написав Максименко, а старий Олександр Олексійович Алексєєв тільки відредагував її [15].
Також у травні 1902 року поліція звернула увагу на повідомлення поміщика з села Собичева Г.Данилевського, що в його селі, у хаті Пилипа Доценка відбуваються таємні сходки за участі приїжджих з Шостки робітників Максименка та Писарця. На сходках вони радять селянам відняти силою землю в поміщиків. Першим поліція заарештувала Писарця. При обшуку у нього знайшли газету «Іскра» №13 [10]. Другим поліція заарештувала 4-го червня 1902 року Максименка в його рідному Кролевці [20]. У цей час у Шостці випадково був затриманий ще й третій член «ОРШПЗ» писар Мартин Рудой, у нього знайшли заборонені цензурою книжки [10]. Рудой розповів поліції. що книжки дав йому начальник Протопопов, якого негайно заарештували, а Рудого було звільнено з під арешту [20]. Від подальших арештів членів «ОРШПЗ» урятувала створена ними глибока конспірація.
Влітку з’явився в Шостці 22 номер газети «Искра» від 1 липня 1902 року. У газеті була розміщена коротенька замітка про «Шостенский пороховой завод Черниговской губернии», на якому були «Выпущены местной рабочей организацией три прокламации местного и общего характера. Начальство в смятении. На страстной вызван, помимо имеющегося там батальона солдат, еще батальон. Настроение рабочих возбуждено. Стреляли в заведомого негодяя – мастера Криворученко. Арестов не было. Открытый характер организованное движение приняло впервые. Всего в местечке около 8000 человек». Вірогідно, це була квітнева кореспонденції Радченка. Члени «ОРШПЗ» розповсюдили «Искру» по селам, читали її селянам, раділи, що їх вже знають нарівні зі згаданими в газеті Харковом та Полтавою [2].
23 жовтня поліція заарештувала ще 7 шосткинців – Аксененка І., Гордієнка, Дудка Г., Дудченка В., Жданова С., Кришкевича І., Храманюка Д. [9; 20]. Засновник «ОРШПЗ» Шевелін був заарештований в селищі Колпіно під Петербургом, а ветлікар Сидоров – в Пскові [10]. Загалом по «Шостенскому делу» було притягнуто 20 чоловік [9]. Найнебезпечніших «преступников»: Шевелкіна, Протопопова, Глуздовського, Дудченка та Максименка відвезли до Києва, усіх інших відправили до Кролевця, де після допиту їх вислали в різні села під гласний нагляд поліції, зокрема, Аксененка – до Хильчичів, Жданова – до Чапліївки, Кришкевича – до Вороніжу [2].
15 листопада 1902 р. газета «Искра» №28 повідомила в статті під заголовком «Позорное усердие» про факт переслідування Чернігівським губернатором Адреєвським родини Алексєєва в Шостці [11]. Губернатор примусив голову Глухівської земської управи Амосова позбавити стипендії молодшу дочку Алексєєва, з розрахунку, що вона залишить навчання на фельдшерських курсах. А другу старшу дочку Алексєєва, яка працювала фельдшером, Амосов наказав звільнити з роботи.
На початку 1903 року адміністрація порохового заводу несподівано виконала 5-ий пункт 4-ої декларації «ОРШПЗ» від 29 квітня 1902 року: «5. Збудувати народний дім.». Вона надала робітникам під Народний дім старий дерев’яний холерний барак, розташований за будинком молодшого лікаря на Глухівській вулиці (нині на цьому місці народна лазня, вул. Карла Маркса, 57). Робітники власним коштом перебудували барак під Народний Дім за проектом зробленим заводським архітектором спільно зі студентом Глуздовським [7]. У ньому була чайна та бібліотека [1, 615; 16].
23 березня 1903 року відбувся Київський військово-окружний суд по «Шостенскому делу», по суті було оголошено показове суворе покарання колишнім викладачам хімгуртка, засновникам «ОРШПЗ» Шевелкіну, Протопопову та Глуздовському [4]. За приписом суду Шевелкін мав перебувати під гласним наглядом поліції у Вятці, а 26 листопада 1903 р. на підставі «ВЫСОЧАЙШАГО повеленія» Шевелкін був висланий до Архангельської губернії терміном у 5 років. За тим же повелінням Протопопов був висланий до Архангельської губернії терміном у 3 роки, а Глуздовський висланий до Олонецької губернії на три роки [6; 8]. Військовослужбовець В. Дудченко отримав 3 роки вислання до Східного Сибіру [10]. Максименко був звільнений і взятий під особливий двохрічний гласний нагляд поліції [4; 19]. Це були перші в історії Шостки жертви політичних репресій царизму.
У квітні 1903 р. в Шостці з’явилися останні дві прокламації №5 та №6 за підписом «Организованые рабочие Шосткинских заводов» («ОРШЗ»). Прокламація №5 була написана від руки та розповсюджена в ніч на 25 квітня [9]. Прокламація звинувачувала у зраді Рудого та Максименка, які без відома організації відправилися по селам і стали роздавати там книжки. А коли вони потрапили до в’язниці то здали своїх товаришів. За вказівкою Максименка 23 жовтня були заарештовані «Аксененко, Гордиенко, Дудка, Дудченко, Жданов, Кришкевич, Храманюк и химик Шевелкин. 26 октября Максименко за свой «подвиг» был награжден и его выпустили…» [20]. У прокламації також зазначалося, що було заарештовано 10 чоловік, 8-х випустили одразу, а 2-х утримували 5 місяців. Усього було заарештовано 12 чоловік, з яких лише 4 були членами організації. Хто саме був членом організації в прокламації не зазначено, проте вказано, що усього в організації близько 50 чоловік. Прокламація закликала шосткинців не втрачати довіри до боротьби за робітничу справу. Завершувалася прокламація здравицею РСДРП та призивом вступати до організації, наприкінці стояв підпис: «Организованые рабочие Шосткинских заводов». Цікаво, чому в прокламації не згадано про рішення суду по «Шостенскому делу» і хто складав її та ще й звинуватив Максименка?
Шоста прокламація була розповсюджена у ніч на 29 квітня 1903 р., так само як прокламація №4 рік тому [9]. Прокламація була надрукована на гектографі [20]. Вона підсумувала здобутки «ОРШПЗ» за минулий рік своєї діяльності – звільнено із заводської каси мерзотника Андреєва і призначено хіміком Вердеревського, який перебуває під наглядом поліції. Відкрито бібліотеку для робітників, якою керує то й же Вердеревський. Дозволено в робітничому клубі (Народному Домі) ставити спектаклі. Проте треба свій робітничий театр, щоби вчив зі сцени, як жити й що робити для звільнення робітників «из под власти дураков, воров и негодяев» [21]. Декларація вимагала: «освобождения всех политически настроеных, созыва народных представителей (земского собрания), уничножения самодержавия…». Шоста прокламація виявилася в Шостці останньою, мабуть, нових керівників для робітничої організації серед місцевих не знайшлося, а розумних, революційних студентів та кандидатів наук на ШПЗ більше з Києва та Петербургу не висилали, навіть ті, що були вислані в 1903 р. на північ – Шевелкін, Протопопов та Глуздовський знову до неї чомусь не повернулися. Вони, після розколу РСДРП на своєму ІІ з’їзді у Лондоні 17(30).07-10(23).08.1903 р. на меншовиків та більшовиків, примкнули до останніх, стали більшовиками. Також «пощастило» стати більшовиком шосткинцю Миколі Алексєєву, бо перебував у Лондоні біля Леніна, а його менший брат Сергій, що перебував у Одесі, став меншовиком, і навіть в 1904 р. очолив Одеську меншовицьку організацію.
Посилання:
1. Высший подъем революции 1905-1907 гг. Вооруженные восстания. Ноябрь – декабрь 1905г. // Документы и материалы. – Москва. – 1956. – Ч.ІІІ. Кн.1.
2. Стогнут Б. У истоков партии большевиков // Советское Полесье, Шостка. – 1973. – 12 января.
3. Стогнут Б. Ткаченко Григорий Иванович // Советское Полесье. Шостка. – 1980. – 21 марта.
4. Стогнут Б. Максименко Василий Петрович // Советское Полесье. Шостка. – 1980. – 4 марта.
5. Сыромятникова М. Горелкина Е. Из истории Шосткинского порохового завода // Красный архив, т.2 (75). – 1936.
6. Стогнут Б. Шевелкин Николай Алексеевич // Советское Полесье. Шостка. – 1980. – 19 февраля.
7. Стогнут Б. Глуздовский Василий Ефимович // Советское Полесье. Шостка. – 1980. – 14 марта.
8. Стогнут Б. Протопопов Дмитрий Алексеевич // Советское Полесье. Шостка. – 1965. – 1980. – 19 марта.
9. Мирошниченко М. Создание социал-демократической организации в Шостке // Советское полесье, Шостка. – 1965. – 13,14 августа.
10. Стожок М. Перша соціал-демократична організація Сумщини // Маяк комунізму, Кролевець. – 1964. – 10, 17, 26 грудня.
11. Стогнут Б. «Искра» о Шостке // Советское Полесье. Шостка. – 1988. – 23 декабря.
12. Стогнут Б. Кто распостранял ленинскую «Искру» в Шостке // Советское Полесье. Шостка. – 1974. – 29 мая.
13. Календарь Черниговской губернии на 1902 год. – Чернигов, 1901.
14. Стогнут Б. Ленинская «Искра» в Шостке // Советское Полесье. Шостка. – 1987. – 22 декабря.
15. Стогнут Б. Озаренная «Искрой» // Советское Полесье. Шостка. – 1989. – 26 мая.
16. Кукарєшніков Д. Наша народна культура // Зоря, Шостка. – 1962. – 25 грудня.
17. Воспоминания о Владимире Ильиче Ленине: В.10 т. Т.3./ Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. – М.: Политиздат, 1990.
18. Стогнут Б. Н.А.Алексеев и «Искра» // Советское Полесье. Шостка. – 1977. – 16 ноября.
19. Стогнут Б. Н.А.Наш земляк Василий Максименко // Советское Полесье. Шостка. – 1969. – 24 декабря.
20. Российский государственный исторический архив, Ф. 1405, оп. 530, д. 341, л. 153.
21. Российский государственный исторический архив, Ф. 1405, оп. 530, д. 341, л. 195, 196.

Комментарии - 1

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов
  • В’ячеслав Кириєвський ~2 г. назад
    На сьогодні із шести шосткинських прокламацій 1902-1903 років збереглися лише дві – №5 та №6. Листівки знаходяться в Петербурзі в РГИА – Российском государственном исторический архиве. Фонд 1405, опись 530, справа 341, аркуш 153 (прокламація №5), аркуші 195, 196 (прокламація №6). Вартість ксерокопіювання 30 руб. за сторінку (згідно Прейскуранту РГИА від 2.07.2014. Пункт. 2.6.1.1.1), усього потрібно на ксерокопіювання прокламацій 90 руб (27 грн.). Уразі якщо хтось із земляків, які мешкають в Петербурзі, допоможе зняти в архіві копії прокламацій та надіслати Шосткинському краєзнавчому музею, то безумовно вони будуть розміщенні в залі разом з прізвищем благодійника.

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Курченкова яма на Шостці  (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Курченкова яма на Шостці (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Курченкова яма – це найглибший «омут» з усіх дев’яти ям на річці Шостці поблизу села Локотки. Вона вирувала на згині річки Шостки уверх по течії від дерев’яного мосту (нині залізобетонного мосту на пр ...>

~13 дн. назад39 1
Лобстер Каганович (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Лобстер Каганович (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

19-20 жовтня 1938 р. Народний Комісар важкої промисловості СРСР товариш Каганович Л.М. відвідав завод №9. Відтоді завод почав освоювати виробництво пороху на суперагрегаті «БОРа». На честь Кагановича ...>

~25 дн. назад47
Пісні в Шостці 1935-1939 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Пісні в Шостці 1935-1939 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

1935р. «Песня трактористов» («Ой вы кони, вы кони стальные…») «Спортивный марш» («Ну-ка солнце ярче брызни…») «Москва» («Утро красит нежным светом…») 1936 р. «Сердце» («Ест ...>

~1 мес. назад61 1
Театральна Шостка 1936-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Театральна Шостка 1936-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Спектаклі, вистави самодіяльних шосткинців та заїзних артистів відбувалися як в малому театральному залі, так і в великому залі ДК Карла Маркса 1936 р. 7 жовтня українська опера «Катерина» 1937 р. ...>

~1 мес. назад78 1
Кіно в Шостці 1935-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця  1918 р.н.)

Кіно в Шостці 1935-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Німі та звукові кінофільми показували в ДК Карла Маркса, що відкрився в 1933 р. Показували як в малому театральному залі, так і в великому. Влітку крутили кіно на відкритому майданчику біля ДК або в с ...>

~1 мес. назад67
Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~2 мес. назад116
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~3 мес. назад150
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~4 мес. назад176 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~4 мес. назад214
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~4 мес. назад173 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~4 мес. назад208 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~4 мес. назад175
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~4 мес. назад240
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~5 мес. назад295 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~6 мес. назад308 3
Лютнева Шостка 1917.

Лютнева Шостка 1917.

В’ячеслав Кириєвський

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. ...>

~6 мес. назад308 4
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~7 мес. назад334 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~7 мес. назад326
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~7 мес. назад318
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~10 мес. назад386 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~10 мес. назад362 2
Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

В’ячеслав Кириєвський

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секре ...>

~11 мес. назад486 5
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~11 мес. назад330 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~11 мес. назад433
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~11 мес. назад485 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~12 мес. назад357 3
Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

В’ячеслав Кириєвський

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили ...>

~12 мес. назад487
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~1 г. назад447
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~1 г. назад520 4
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад390 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад769 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад520
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад537

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад570 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад469 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад950 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад507 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад544 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад463 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад425 1
«Оголтелые»

«Оголтелые»

В’ячеслав Кириєвський

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибух ...>

~1 г. назад501 4
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад438 1
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад681 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад659 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад937 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~2 г. назад551 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~2 г. назад636 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~2 г. назад731 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~2 г. назад663
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад583
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад529 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад679 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад570 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад507 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад863 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад703 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад556 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад596 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад477 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад498
Кулішів хутір

Кулішів хутір

В’ячеслав Кириєвський

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». ...>

~2 г. назад616
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1157 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад969 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад545
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад734 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад501 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад561 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад633 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад798 10
Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, я ...>

~2 г. назад962 6