Публикация

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая
~2 г. назад959 6
Поделиться в соцсетях

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, який раніше працював у заводоуправлінні Шосткинського порохового заводу. Там він віднайшов чимало документів з історії заводу і так захопився їх дослідженням, що вирішив вести подальший пошук документів в архівах Ленінграда, куди й переїхав жити. Усе, що йому вдалося віднайти, краєзнавець розповів шосткинцям в 1933 році під час просвітницьких лекцій в Літньому театрі біля пам’ятника Леніну скульптора Кавалерідзе (нині перехрестя вулиць Леніна та Карла Маркса). Виявляється, що Шостка була заснована три століття тому, за поляків (1618-1648 р.р.), і має право святкувати у 1933 році своє 300-річчя. Справді, село Локотки, як і село Крупець (нині поселення Куйбишева), виникли за поляків, і належали вони новгород-сіверському старості поляку Олександру Пісочинському. Назва Крупець, за переказом, означає, за місцевими легендами, порох – «крупку», яку виробляли на пороховому заводі, що діяв, мабуть, біля млину, розташованого на річці Крупець (за версту до її впадіння в річку Шостку). Краєзнавець з Ленінграду приїхав запізно і не зумів таки переконати шосткинських більшовиків у ювілейній 300-річній даті Шостки, щоб ті наважилися визнати засновниками Шостки польських королів Сигізмунда та його сина Владислава. Тому більшовики вирішили зачекати і не святкувати 300-річчя від 1633 року, а підготуватися до 1939 року, щоби відсвяткувати 200-річчя міста від гетьманських часів – 1739 року.
По війні краєзнавець з Ленінграду вже не приїжджав до Шостки, то й шосткинці забули стару байку про козаків та ляхів, і вигадали нову байку про засновника Шостки московського царя Михайла Романова. Так в альбомі “Историческое прошлое нашого края”, укладеному міською бібліотекою ім. Л. Толстого в 1960-х написано: “Первыми жителями селения были солдаты времен царствования Михаила с династии Романовых (около 325–330 лет назад). В тот период (в 1630-х годах) был основан пороховой завод”. З тексу виходить, що цар Московії Михайло Романов направив своїх москалів-порохнярів “на вечное поселение на шестой притоке Десны” у дрімучі ліси Сіверії, підпорядкованої ще з 1618 року ляхам. Таким чином завод виробляв порох на ворожій Москві території підпільно, у тилу ворога. Мабуть, не випадково шосткинці згадують якийсь засекречений пам’ятник засновнику порохового заводу Михайлу, що нібито стояв до революції на площі біля церкви Різдва Христового (вул. Леніна,50-а). Також чимало шосткинців вважають засновником порохового заводу онука царя Михайла імператора Петра І. Спонукають до такої крамольної думки, мабуть, пісні почуті від комунальної телерадіокомпанії “Акцент”, яка безупинно з десяток років прокручує їх зі словами любові й вітання до Шостки та з приспівами про Великого імператора Петра як засновника Шостки у одній з пісень та щирими бажаннями процвітання Шостки «від Петра і до сьогодення» у другій. Насправді Петро І є для Шостки, як і для України, таке саме за значенням, як і нинішнє кремлівське khuilo, хіба що значно довше. Відомо, що Петро І заснував лише два процвітаючі казенні порохові заводи на річках Охті та Сестрі під Петербургом. Взагалі, за царювання Петра І (1682–1725) діяло 8 порохових заводів, тобто крім двох казенних було ще шість приватних – і всі під Москвою на річці Клязьмі. Тож, на річці Шостці ніякого порохового заводу за царювання Петра не було. Завод виник восени 1739 року за імператриці Анна Іоанівни (1730-1740) як Гетьманський Шостенський пороховий завод, а не якійсь там Михайлівський, чи то петербурзький казенний. Але деяким шосткинцям, мабуть, хочеться додати віку своєму заводу за рахунок діянь московського царя-кровожера Петра, а не за якогось миролюбного локотського козака Степана Бугая, що заснував млин на річці Шостці, на потужності якого виник наш український гетьманський пороховий завод, як підказує нам в своїх працях відомий історик Олександр Матвійович Лазаревський.
Цікаво, звідколи Шостка опустила історію заводу з 1739 року униз на чверть століття до епохи Петра І? У всякому разі до кінці 1960-х років ніхто з партійних краєзнавців Шостки не наважувався без згоди на те компетентних органів прив’язати до заснування міста Петра І. Невипадково в 1970 році з’явилася у 60-тисячному місті краєзнавча брошура “Шостка”, видрукувана харківським видавництвом “Прапор” накладом 15 тисяч примірників, тобто по одній книжчині в кожну шосткинську родину. Там вперше знаходимо оригінальну тезу щодо появи приймального пункту селітри посеред дрімучого локотського лісу. Брошуру підготовив авторський колектив партійних краєзнавців з вісьмох осіб на чолі з секретарем міському компартії В.Ф. Пустовойтовим (Большаков Г.М., Бугримов В.Л., Іванов Ю.Я., Лещенко М.А., Мірошниченко М.В., Стогнут Б.С., Сушко Л.А.). Ось у цій брошурі на 8 сторінці було вперше поєднано історію Шостки з імператором Петром І: «В начале ХVIII столетия правительство Петра І открыло в Шостке специальный пункт по приему селитры. Указ сената от 19 июня 1711 года предлагал губернаторам обьявлять «по всем городам, чтобы явились подрядчики, всяких чинов люди в сенат и уговоры свои записали, кто сможет изготовлять порох». При цьому автори покликалися в джерелах на працю А.Г. Слюсарського “Социально-экономическое развитие Слобожанщины” 1964 року видання. Справді, на 283 сторінці книги написано: “…правительство Петра I устроило приемные пункты селитры в Павловске, Усерде, Шостке и других местах. Як бачимо, тут Шостка згадується як звичайний, а не якийсь “специальный”, надзвичайний пункт з прийому селітри. Професор Слюсарський, у свою чергу, посилається на Сенатський указ №2528 та на один з 20 документів «Справи за поданням Ізюмського полка полковника Михайла Захаржевського з товаришами про надання наказів на побудову в Воронезькій губернії заводів і пошуку селітрової руди та ін.» (1716 р.). Справа зберігається у фонді 1638 (колишній фонд 407) Центрального державного історичного архіву України в Києві. На вказаних Слюсарським аркушах 19–20 з документу від 8 серпня 1716 року «Донесення на ім’я губернатора Воронезької губернії Апраксіна Ф.М.» міститься «челобитная» Захаржевського про надання йому «повелительного указу» на заснування в зручних місцях губернії селітряних заводів, а також «приготовленую селитру в Павловске принимать». Відповіддю на прохання Захаржевського є документ від 23 серпня 1716 року – «Розпорядження віце-губернатора Количова С.А.», де йдеться про «приумножение», згідно з наказом Петра І, селітряних заводів на терені Воронезької губернії та приймання виготовленої селітри “в Павловске что на Осерде или в другие места в магазин принимали” (аркуш 23). Фото 1716
У жодному з 20 архівних документів Шостка не згадується, і це зрозуміло, адже справа стосується тільки слобожанських полків. Очевидно, харківський професор помилково вважав, що одним з “других мест”, де можуть приймати селітру, мала бути ще й Шостка – в усякому разі не наша: у 1716 році її ще не існувало. Уявімо собі пункт прийому посеред лісу над річкою Шосткою. У кого він мав приймати селітру? Мабуть, у зайців та лисиць. Тільки після побудови в 1739 році в гаю біля млина Шостенського порохового заводу Шостка стане таким приймальними пунктом, точніше, біля старого млина козака Бугая з’явиться селітряний магазин – “пункт прийому селітри”. Узагалі дивно, як наша Шостка, що знаходилася на території Гетьманщини, могла потрапити до книги Слюсарського, який писав про соціально-економічний розвиток сусідньої Слобожанщини. Можливо, на Слобожанщині, на Харківщині була своя Шостка – зі своїм пунктом прийому селітри, заснованим за вказівкою уряду Петра І?
Стосовно «Указа сената от 19 июня 1711 года», наведеного авторським колективом у брошурі про Шостку, то відзначимо, що немає ані слова про Шостку в жодному з наявних 152 указів Сенату («правительства Петра І») за 1711 рік, навіть у двох спеціалізованих «селітряних» указах: від 19 червня (№2379) «О вызозе подрядчиков для делания пороху и о привозе селитры для продажи в Москве» та від 20 червня (№2381) «О запрещении промышленникам продавать селитру в посторонние руки, кроме пороховых подрядчиков» [143, 700-702]. З указів зрозуміло, що єдиним місцем прийому селітри «из Малороссійских городов» була в 1711 році Москва, і всі підрядники-селітровари були зобов’язані постачати заготовлену селітру на її порохові заводи.
Лише утаємничену згадку про “приймальні пункти селітри”, що були відкриті в нашій місцевості ще на початку XVІІ століття, тобто за царя Михайла і задовго до появи Петра І на Десні, зустрічаємо у сумському томі “Історії міст і сіл УРСР” 1973 року видання. На жаль, у нарисі не вказано, хто відкривав ці пункти, тільки натяки, що вони мали бути десь на річці Шостці біля млинів, збудованих козацькою старшиною для того, щоби молоти “зерно, а також селітру й вугілля для виробництва пороху”. Селітру виробляли тоді кустарним способом у навколишніх селах, зокрема в “селищі Локотки, що є частиною сучасної Шостки”. Проте транспортування селітри до порохових заводів коштувало дорого, тому її здавали на приймальні пункти, такі собі селітряні заготконтори. У другому виданні – “Истории городов и сел” 1980 року конкретизовано, що “селитру и уголь отсюда (з села Локотки – В.К.) доставляли в Москву и Петербург в частные пороховые заводы, что обусловливало значительное удорожание пороха. В начале XVIII в. по указанию Петра І в этом районе был открыт пункт по приему селитры”. Де саме біля Локотків функціонував цей пункт, автори статті з історії Шостки М.В. Мірошниченко, І.Ф. Мозговий та В.Ф. Пустовойтов не вказали і не надали посилання на джерело інформації, хоча ще в їхньому рукописі 1970 року згадано книгу професора Слюсарського.
У 1991 році заводчани у книжці “Завод и его люди” зазначили і рік заснування, і місце розташування пункту з прийому селітри: “В 1711 году Правительство Петра І организовало в Шостке приемный пункт селитры”.
У 2004 році з’явився в Інтернеті «Офіційний сайт Шосткинського краєзнавчого музею» (архівна версія http://shostkamuseum.org.ua) з розділом «Історичні нариси», зокрема: “Історія міста. Виникнення та розвиток порохового виробництва на р. Шостка”. У цьому нарисі читаємо:“В 1711 р. уряд Петра I організував на р.Шостці приймальний пункт селітри. Є відомості, що порох робили при хуторі Шкірманівськім (Глухівського уїзду) на р. Ускє, неподалік від виникнувшого пізніше Шосткинського порохового заводу”. На жаль, автори статті Артем Серенок та Любов Войстрик
й досі не вказали казкові джерела цієї інформації. Мабуть, це вони розповідали журналістам газети «Сіверський край» у січні 2007 року байки про селітру та Петра І, що “в 1708 році Петро І, зупинившись в недалекому Воронежі, дізнався про такий незвичний промисел (перемелювання селітри та деревного вугілля на млині – В.К.) і звелів відкрити приймальний пункт, де заготовляли селітру для порохових заводів”. Та чи не найпершим ще у 1989 році в газеті «Советское Полесье» за 15 липня вказав цю, старішу на три роки, дату “постройки” шосткинського пункту вчитель Борис Степанович Стогнут (1918–2000): “Пребывая в наших краях в 1708 году, Петр I приказал на реке Шостке построить приемный пункт селитры, которой был богат (?) наш край”. Та де ж та калійна селітра на наших злиденних пісках? Її значно більше мало бути в заможному козацькому селі Погребки, де перебував Петро І у жовтні 1708 року або ж у Батурині, де побував з наказу царя князь Меншиков? Там все-таки було більше худоби, більше перегною, попелу щойно спалених москалями козацьких хат разом з людьми.
Також у 2007 році авторка брошури «Шостка. Страницы истории» запропонувала не 1711, а 1713 рік введення в експлуатацію шосткинського приймального пункту, посилаючись на сенатський указ, за яким “на реке Шостке был создан пункт по приему селитры”. Вона скористалася інформацією зі згаданого вище видання “Столетие Шостенскаго пороховаго завода (1771–1871)”. Але на 5-й сторінці столітньої книжки йдеться про указ Сенату від 8 серпня 1713 року “О делании селитры в Малороссии, о привозе оной на продажу в Москву и непропуске за границу” (№ 2705). Він дуже коротенький: “В Малороссийских городах всяких чинов людям селитренные заводы размножить, и селитру велеть варить без остановки, чтоб селитры было в выварке многое число; а ту селитру покупать у них всяких чинов людям повольною ценою, и купя, привозить к Москве, а опричь Москвы, в иные города и за рубеж с тою селитрою отнюдь никого не пропускать: и для того в пристойных местах поставить заставы крепкия, чтоб с тою селитрою, опричь Москвы, ни каким способом никуды ни в которые городы за рубеж никто проехать не мог”. Як бачимо, про “создание” якихось пунктів з прийому селітри в ньому не йдеться взагалі.
Заводчани, маючи вже три книги, де згадується шосткинський пункт з прийому селітри, вирішили увічнити ім’я “засновника” – царя Петра І – у своєму музеї. Вони викарбували на чорній дошці переказ указу Сенату від 8 серпня 1713 року про “размножение селитряных заводов в Малороссии”, до якого додали вигаданий висновок, що саме за цим указом “на реке Шостке был открыт пункт приема селитры”. Цю дерев’яну меморіальну дошку встановили в заводському музеї і для достовірності розмістили на ній страхітливу фігуру Петра І, яка твердо стоїть на землі багатою селітрою та тримає кулаки, щоби шосткинці не забували, що вони історично є «пороховщиками» заводу, який виник на місці заснованого Петром І селітряного пункту.
Тож спитайте нині у будь-якого робітника заводу “Зірка”, хто заснував пороховий завод, Шостку, і отримаєте відповідь подібну до тієї, яку отримав журналіст “Киевского вестника” 18 листопада 2008 року від голови ветеранів заводу «Зірки» (колишнього ШПЗ) Гавриленка Івана Яковича: “Петро І був у Шостці проїздом і за його вказівкою водяний млин віддали “для устройства порохового завода”. Чи був, чи не був селітряний пункт, мало кого цікавить, головне, що 1708 року був Петро І, який перевернув історію Шостки в головах деяких шосткиців догори ногами.
Також прочитайте краєзнавчий буклет «Шостка», що останнім часом гуляє в місті без вказівки накладу, авторства та року його друку сумським видавничим будинком «Еллада». У буклеті зокрема написано, що «Свого часу місцевість (Шостка та район – В.К.) славилася покладами селітри, з якої селяни виробляли на продаж порох. Це привернуло увагу Петра І, і він, побувавши у краї у 1708 році, наказав відкрити пункт збору селітри». Буклет містить чимало кольорових фотографій сучасної Шостки, а на обкладинці майрить пам’ятник шосткинської «Мать-родины» – міфічної дочки Петра І – Шостки, зробленої нібито не з бетону, а з натрієвої селітри. То ж чи варто одноразово згадувати про якийсь хибний шосткинський пункт прийому селітри, якщо Петро І ще й досі щодня масово через місцеве ТV, всілякі новітні розмальовані буклети, яскраві сайти в Інтернеті, вкладається в голови шосткинців як засновник Шостки? Хоча насправді він є звичайне мізерне кремлівське khuilo, майже ніщо в порівняні з нашим локотським козаком Степаном Бугаєм, справжнім будівничим Шостки. .

В.Кириєвський, чл.. товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка



Комментарии - 6

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов
  • Вячеслав Киричок ~2 г. назад
    Краєзнавець доводить необрунтованість дати заснування шосткинського порохового заводу, що існує зараз в краєзнавчій літературі. Сумнівається, що заснування його спричинено діяльністю Петра Першого чи ляхів, яким в той час належав наш край. В засновники заводу він висуває козака Степана Бугая, який збудував тут мукомольний млин і на якому, знову ж таки ймовірно, молов селітру і вугілля. Але де джерела про цього Бугая, про те що він молов селітру і жив Локотках (виходить, Локотки старіші від Шостки)?
  • Вячеслав Киричок ~2 г. назад
    На часі перейменування вулиць Шостки. Доречно одну з вулиць Локотків назвати іменем Степана Бугая.
    На заводі "Імпульс" ні до ладу ні до прикладу стоїть пам'ятник Леніну. Треба змінити йго пам'ятником Степану Бугаю, засновнику заводу.
    Навіть якщо Степан Бугай - лише легенда, не страшно. Люди полюбляють легенди. Ромул і Рем - легендарні засновники Риму. Козак Ріг - легендарний засновник Кривого Рогу. Князь Чорний - легендарий засновник Чернігова.
    Сподіваємось, що Кириєвський доведе, що Бугай не легенда.

  • валентин гость ~2 г. назад
    спасибо за статью !!!
  • Вячеслав Киричок ~2 г. назад
    На російському сайті "календ.ру" прочитав про Шостку:

    В 16-17 веках в малопроходимых лесах стали селиться беглецы с Правобережья. Так возник поселок Локотки, который является частью современной Шостки. В 1676 году локотский казак Стефан Бугай засыпал дамбу и построил мельницу на реке Шостке. На ней мололи селитру и древесный уголь, из которых предприимчивые крестьяне кустарными средствами изготовливали порох на продажу. В 1711 году Пётр I организовал на реке Шостка приёмный пункт селитры. Есть сведения, что порох делали на хуторе Шкирманивском на реке Уске, неподалеку от возникнувшего позже Шосткинского порохового завода. В 1734 году во время русско-турецкой войны остро возник вопрос своевременного пополнения боеприпасами русской армии. Дело в том, что боевые действия проходили в отдалении от центров производства пороха. Это стало основой для возникновения в 1739 году порохового завода на реке Шостке. Этот год принято считать годом основания города

    Источник: http://www.calend.ru/travel/1801/
    © Calend.ru
  • аноним ~2 г. назад
    Версия с казаком выглядит очень убедительно
    • Вячеслав Киричок ~2 г. назад
      Казак Бугай делал полуфабрикат пороха.
      Как можно было указ имперского Сената об организации пунктов "в Малороссии" без указания даже мест, где эти пункты должны были находиться, выдать за факт основания в Шостке(!) порохового завода?
      Тут явное холопское преклонение перед имперской Московией, без здравого смысла и логики.

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Курченкова яма на Шостці  (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Курченкова яма на Шостці (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Курченкова яма – це найглибший «омут» з усіх дев’яти ям на річці Шостці поблизу села Локотки. Вона вирувала на згині річки Шостки уверх по течії від дерев’яного мосту (нині залізобетонного мосту на пр ...>

~10 дн. назад28
Лобстер Каганович (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Лобстер Каганович (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

19-20 жовтня 1938 р. Народний Комісар важкої промисловості СРСР товариш Каганович Л.М. відвідав завод №9. Відтоді завод почав освоювати виробництво пороху на суперагрегаті «БОРа». На честь Кагановича ...>

~22 дн. назад43
Пісні в Шостці 1935-1939 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Пісні в Шостці 1935-1939 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

1935р. «Песня трактористов» («Ой вы кони, вы кони стальные…») «Спортивный марш» («Ну-ка солнце ярче брызни…») «Москва» («Утро красит нежным светом…») 1936 р. «Сердце» («Ест ...>

~29 дн. назад53 1
Театральна Шостка 1936-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Театральна Шостка 1936-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Спектаклі, вистави самодіяльних шосткинців та заїзних артистів відбувалися як в малому театральному залі, так і в великому залі ДК Карла Маркса 1936 р. 7 жовтня українська опера «Катерина» 1937 р. ...>

~1 мес. назад71 1
Кіно в Шостці 1935-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця  1918 р.н.)

Кіно в Шостці 1935-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Німі та звукові кінофільми показували в ДК Карла Маркса, що відкрився в 1933 р. Показували як в малому театральному залі, так і в великому. Влітку крутили кіно на відкритому майданчику біля ДК або в с ...>

~1 мес. назад63
Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~2 мес. назад113
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~3 мес. назад148
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~3 мес. назад174 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~4 мес. назад207
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~4 мес. назад170 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~4 мес. назад204 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~4 мес. назад171
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~4 мес. назад236
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~5 мес. назад292 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~6 мес. назад307 3
Лютнева Шостка 1917.

Лютнева Шостка 1917.

В’ячеслав Кириєвський

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. ...>

~6 мес. назад305 4
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~6 мес. назад330 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~7 мес. назад322
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~7 мес. назад316
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~10 мес. назад385 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~10 мес. назад361 2
Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

В’ячеслав Кириєвський

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секре ...>

~11 мес. назад483 5
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~11 мес. назад326 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~11 мес. назад433
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~11 мес. назад482 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~12 мес. назад355 3
Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

В’ячеслав Кириєвський

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили ...>

~12 мес. назад484
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~1 г. назад446
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~1 г. назад518 4
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад389 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад768 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад516
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад533

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад567 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад467 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад945 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад506 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад542 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад461 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад424 1
«Оголтелые»

«Оголтелые»

В’ячеслав Кириєвський

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибух ...>

~1 г. назад496 4
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад433 1
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад676 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад657 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад934 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~1 г. назад546 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~2 г. назад630 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~2 г. назад726 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~2 г. назад659
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад581
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад523 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад678 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад565 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад501 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад861 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад700 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад553 1
Шість прокламацій Шостки

Шість прокламацій Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвибор ...>

~2 г. назад733 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад593 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад473 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад495
Кулішів хутір

Кулішів хутір

В’ячеслав Кириєвський

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». ...>

~2 г. назад614
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1153 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад965 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад540
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад730 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад497 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад558 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад629 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад795 10