Публикация

Лютнева Шостка 1917.
~6 мес. назад304 4
Поделиться в соцсетях

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. Наявних у Шостці людей працездатного віку не вистачало, тому звідусіль звозили до заводу мобілізованих, але непридатних для військової служби чоловіків. За спогадами старожилів, цих «бородатих дядьків» підселяли по двоє-троє до кожної з хат поселення [24; 30 с. 2]. Таким чином у цей час на ШПЗ працювало до 15 тисяч робітників [35].

Революційні події в Петрограді наприкінці лютого 1917 р. стали для шосткинців доволі несподіваними. У Шостці перші відомості про відречення царя Миколи ІІ від престолу отримали з приходом московських газет надвечір 3 (16) березня [29]. Газети переходили з рук в руки та жадібно читалися. Розгубленість минулася швидко і вже 4 (17) березня з Шостки була відправлена вітальна телеграма Тимчасовому уряду в Петербурзі. За прикладом Петербургу, робітники ШПЗ вирішили негайно створити свою раду робітничих депутатів. Вибори призначили на 5 (18) березня. День виборів оголосили святковим, укороченим до обіду. З ранку робітники кожної майстерні ШПЗ обирали на своїх зборах делегатів до організаційного комітету по утворенню Совєта. Загалом було обрано до 60 делегатів. О другій годині дня жителі міста почали збиратися на Садовій вулиці, з’явилися й прапори, під якими натовп рушив до військової казарми, де проживали солдати Полтавського полку, що охороняв тоді ШПЗ. Мітингарі запросили їх приєднатися до маніфестації, проте у солдатів вже були свої підготовлені прапори і вони очікували дозвіл начальника команди на залучення до акції музикантів. Далі під звуки музики військового оркестру і зі співом революційних пісень маніфестанти рушили з червоними прапорами та бантами на грудях по Садовій вулиці на Базарну площу до каплиці, збудованої у 1868 р. в пам’ять чудесного спасіння 25 травня 1867 р імператора Олександра ІІ від невдалого вбивчого акту терориста Березовського. Там навколо каплиці, на вимоленому за півстоліття численними «молебствиями» місці, розпочався мітинг з вітаннями Лютневої революції. Цей емоційний момент сприйняття мешканцями міста падіння самодержавства зафіксований на світлинах фотографа Івана Опанасовича Карпова (1879–1953).

На початку мітингу біля паркану каплиці полковник Тархов зачитав революційну звістку про відречення царя від престолу. Потім маніфестанти разом зі священиком Нименським та помічником начальника ШПЗ гвардії полковником Юркевичем пом’янули хвилиною мовчання загиблих в Петрограді борців за народну волю. У мітингу брало участь 8 тисяч робітників і службовців порохового заводу [23, с. 600].

Надвечір того ж дня усі обрані делегати зібралися на першому поверсі солдатської казарми (Садовий бульвар, 40) в приміщені електротеатру. Тут була обрана рада робітничих депутатів з 13 осіб, з розрахунку 1 депутат від 1 тисячі робітників. Два депутатські мандати були надані жінкам, зокрема колишній соціаліст-революціонерці 1907 р., робітниці Євдокії Киричковій [29; 18, арк. 3 зв.]. Зважаючи на велику підтримку серед робітників есерки Киричкової, останню було обрано ще й до президіуму Ради [7, арк. 65]. Загалом же практично увесь склад Ради становили колишні соціалісти-революціонери (есери) та соціал-демократи (меншовики) [7, арк. 24]. Також меншовики та есери переважали і в керівництві Центральної ради старост, що складалася з 18-ти низових рад старост майстерень ШПЗ [11, арк. 6 зв.; 17, арк. 36]. Інакше й не могло бути, адже представники саме цих партій здійснили Лютневу революцію. Шосткинські меншовики як представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) до червня 1917 р. перебували ще у союзі з більшовиками [35]. На початку революційних подій шосткинські есери, виступаючи від Союзу російської партії соціалістів-революціонерів (СРПСР), діяли як російські представники, яких очолив Гнат Андрійович Ахтирко, майстер ШПЗ [15, арк. 73]. Останнього ще у 1908 р. судили за приналежність до партії есерів [16, арк. 107]. Есерівські партійні осередки з’явилися в кожній майстерні ШПЗ [11, арк. 12 зв.]. Робітники повелися на активну агітаційну роботу есерів, які обіцяли в своїх листівках боротися за їхні права, зазначаючи, що чим більше робітників стануть есерами, тим скоріше покращиться їхнє життя [16, арк. 144, арк. 162]. Свої збори партійці проводили в кімнаті хіміків у будинку заводоуправління (Садовий бульвар, 36) [8 арк. 14 зв.].

У березні 1917 р. у Шостці також утворюються профспілкові комітети – союзи металургів, хіміків, конторських робітників [23, 600]. Правління загальнозаводського профспілкового комітету, що мав назву «Металіст», складалося з есерів (Никифоров, Григорьєв, Віник Герасим, Миргородський, Коротич, Щегольков, Перун, Землянський, Анастасія Половинко, Кортиков, Кононенко) та меншовиків (Федоров, Кащеєв, Кияновський) [15 арк. 44; 18, арк. 5 зв.; 9, арк. 16]. В союзі «Металіст» головну комісію з покращення побуту робітників очолював коваль механічного заводу есер Трохим Семенович Кононенко [9, арк. 19]. Мешканці поселення для підтримки порядку утворили громадський «тимчасовий комітет» у складі 12 осіб (7 – від ради, 5 – від обивателів: купців, вчителів, поштових чиновників, службовців…) [29].

При заводоуправлінні з’являється комісар Тимчасового уряду, за наказом якого щодня у фойє першого поверху вивішувались тексти телеграм з повідомленнями про події на фронтах [26].

Посилання
1. Безкровний А. Незабутні дні // Зоря. – Шостка, 1957. – 25 грудня.
2. Бова О.П. та ін. Нариси Сумської обласної партійної організації. – Харків, 1981. – 304 с.
3. Бойко В.M., Демченко T.Π., Оніщенко О.В. 1917 рік на Чернігівщині: історико-краєзнавчий нарис. – Чернігів: Сіверянська думка, 2003. – 126 с.
4. Государственный архив Российской Федерации (далі – ГАРФ), ф. 533, оп. 3, спр. 1735.
5. ГАРФ, ф. 533, оп. 3., спр. 1901.
6. Галузевий державний архів Служби безпеки України в Сумській області (далі – ГДАСБУСО), спр. О-3460.
7. ГДАСБУСО, спр. П-164.
8. ГДАСБУСО спр. П-165.
9. ГДАСБУСО, спр. П-183.
10. ГДАСБУСО, спр. П-226.
11. ГДАСБУСО , спр. П-1661.
12. ГДАСБУСО, спр. П–1772.
13. ГДАСБУСО, спр. П-12141.
14. Гончаров О. Жовтень в Шостці // Зоря – Шостка. – 1957. – 22 грудня.
15. Державний архів Сумської області (далі – ДАСО), ф. Р-7641, оп. 1, спр. 407.
16. ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 431.
17. ДАСО, ф .Р-7641, оп. 1, спр. 488.
18. ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 896.
19. Дубок П.,Успенський П., Садовой Ф., Мойсеєнко М., Гончаров Т., Безкровний А., Кукарешников Д. Герої-більшовики Ремньов і Моргун // Жовтень на Сумщині. Спогади учасників ВЖСР на Україні. – Суми, 1958. – 134 с.
20. Естафета добрых дел. – Харьков, 1976. – 176 с.
21. Жовтень на Сумщині // Спогади учасників ВЖСР на Україні. – Суми, 1958. – 134 с.
22. Іванов Ю.Я. З історії рідного заводу // За доблесну працю. – Шостка. – 1971. – 25 червня.
23. Історія міст і сіл УРСР. Сумська область. – К., 1973. – 694 с.
24. Комарницкий В. Это было недавно // Советское Полесье. – Шостка. – 1989. – 5 сентября.
25. Кукарєшніков Д. Наша народна культура // Зоря. – Шостка. – 1962. – 25 грудня.
26. Ларіна А. Незабутній 1917-ий… // За доблесну працю. – Шостка. – 1964. – 6 листопада.
27. Мошик І. Регіональна вища освіта Чернігівщини у 20-х роках ХХ ст. // Сіверянський літопис. – 2009. – № 2–3. – С. 137-145.
28. Мошик І.В. Роль Шосткинського хіміко-технологічного інституту (технікуму) у формуванні української інтелігенції у 20–30-ті роки ХХ ст. // Спадщина Сіверщини. Збірник історико-краєзнавчих праць. – Шостка, 2010. – С. 111-125.
29. Первые выборы в Совет рабочих депутатов // Советское Полесье. – Шостка. – 1967. – 4 марта.
30. Приходько А.И. Воспоминания // Рукопись. – Шостка,1990. – 15 с.
31. Пустовойтов В. Великий Октябрь в Шостке // Советское Полесье. – Шостка. –1987. – 27 октября.
32. Романченко Ю. Боротьба за порох // Літопис революції. – 1931. – № 3.
33. Сергєєва С. Участь чернігівців у роботі Української Центральної Ради // Скарбниця української культури. Збірник наукових праць. – Вип. 16. – Чернігів, 2015. – С. 164-169.
34. Список селений и городов Черниговской губернии по уездам и волостям. – Изд. 2-е. – Чернигов, 1919. – 72 с.
35. Сушко Л. Борьба за установление Советской власти в Шостке // Советское Полесье – Шостка, 1965. –17 декабря.
36. Тинченко Я. Перша Українсько-Більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918). – К. – Львів, 1996. – 372 с.
37. Український з’їзд у Чернігові: (8–10 червня 1917 р.): матеріали та коментарі / Упоряд.: В.М. Бойко, Р.Б. Воробей, Т.П. Демченко. – Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2012. – 98 с.
38. Центральний державний історичний архів України у м. Києві, ф. 580, оп. 2, спр. 30.
39. Цирльов А. Сім’я Безкровних // Зоря. – Шостка. – 1962. – 18 вересня.
40. Черниговская земская газета. – 1917. – 15 августа.
41. Шостка. Историко-краеведческий очерк. – Харьков, 1970. – 96 с.
42. Янов М. Кіш УВК в Чернігові // Українське козацтво. – 1973. – Ч. (24). – С. 28-35.

Комментарии - 4

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов
  • Anton гость ~6 мес. назад
    Полтавський полк це оцей?

    http://www.regiment.ru/reg/II/B/30/1.htm
    • В’ячеслав гость ~6 мес. назад
      Полтавський полк це листопад 1917 р., спр. П–1772, арк..17, знизу 13 рядок.
  • Антон гость ~5 мес. назад
    Надішліть мені джерела будь-ласка
  • Антон гость ~5 мес. назад
    От що ще знайшов:
    Петач розповідає про українське життя у м. Шостці, Глух[івського] п[овіту]. Коли заклався гурток, каже він, то думали буде чоловік 20, а потім записалося 700. 29 квітня утворився український клюб і «Просвіта». Отсвяткували маніфестацію, після якої записалося ще 350 членів до гуртка. Закладені у них і ясла-приюти для дітей селян під час полевих робот, і учителька безплатно вчить їх. При клюбі єсть читальня, читаються лєкції на політичні теми. Пан-отець у них ворог українства, а як побачив той великий рух, то під час маніфестації вітав всіх. Начальник порохового заводу 29 висловив побажання, щоб завод був прилучений до Київа, а не до Петрограду через те, що до Петрограду далеко звертатись за всякими потребами і багато йде на се часу. Зібрано було на нац[іональний] фонд 30 350–200 карбов[анців].
    Джерело: Український з’їзд у Чернігові (8–10 червня 1917 р.) матеріали та коментарі

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Курченкова яма на Шостці  (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Курченкова яма на Шостці (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Курченкова яма – це найглибший «омут» з усіх дев’яти ям на річці Шостці поблизу села Локотки. Вона вирувала на згині річки Шостки уверх по течії від дерев’яного мосту (нині залізобетонного мосту на пр ...>

~10 дн. назад28
Лобстер Каганович (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Лобстер Каганович (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

19-20 жовтня 1938 р. Народний Комісар важкої промисловості СРСР товариш Каганович Л.М. відвідав завод №9. Відтоді завод почав освоювати виробництво пороху на суперагрегаті «БОРа». На честь Кагановича ...>

~22 дн. назад43
Пісні в Шостці 1935-1939 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Пісні в Шостці 1935-1939 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

1935р. «Песня трактористов» («Ой вы кони, вы кони стальные…») «Спортивный марш» («Ну-ка солнце ярче брызни…») «Москва» («Утро красит нежным светом…») 1936 р. «Сердце» («Ест ...>

~29 дн. назад53 1
Театральна Шостка 1936-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

Театральна Шостка 1936-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Спектаклі, вистави самодіяльних шосткинців та заїзних артистів відбувалися як в малому театральному залі, так і в великому залі ДК Карла Маркса 1936 р. 7 жовтня українська опера «Катерина» 1937 р. ...>

~1 мес. назад71 1
Кіно в Шостці 1935-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця  1918 р.н.)

Кіно в Шостці 1935-1940 рр. (з довоєнного щоденника юного шосткинця 1918 р.н.)

В’ячеслав Кириєвський

Німі та звукові кінофільми показували в ДК Карла Маркса, що відкрився в 1933 р. Показували як в малому театральному залі, так і в великому. Влітку крутили кіно на відкритому майданчику біля ДК або в с ...>

~1 мес. назад63
Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~2 мес. назад113
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~3 мес. назад148
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~3 мес. назад174 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~4 мес. назад207
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~4 мес. назад170 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~4 мес. назад204 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~4 мес. назад171
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~4 мес. назад236
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~5 мес. назад292 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~6 мес. назад307 3
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~6 мес. назад330 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~7 мес. назад322
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~7 мес. назад316
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~10 мес. назад385 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~10 мес. назад361 2
Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

В’ячеслав Кириєвський

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секре ...>

~11 мес. назад483 5
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~11 мес. назад326 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~11 мес. назад433
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~11 мес. назад482 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~12 мес. назад355 3
Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

В’ячеслав Кириєвський

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили ...>

~12 мес. назад484
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~1 г. назад446
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~1 г. назад518 4
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад389 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад768 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад516
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад533

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад567 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад467 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад945 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад506 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад542 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад461 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад424 1
«Оголтелые»

«Оголтелые»

В’ячеслав Кириєвський

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибух ...>

~1 г. назад496 4
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад433 1
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад676 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад657 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад934 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~1 г. назад546 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~2 г. назад630 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~2 г. назад726 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~2 г. назад659
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад581
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад523 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад678 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад565 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад501 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад861 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад700 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад553 1
Шість прокламацій Шостки

Шість прокламацій Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвибор ...>

~2 г. назад733 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад593 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад473 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад495
Кулішів хутір

Кулішів хутір

В’ячеслав Кириєвський

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». ...>

~2 г. назад614
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1153 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад965 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад540
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад730 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад496 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад558 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад629 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад795 10
Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, я ...>

~2 г. назад959 6