Публикация

Кулішів хутір
~2 г. назад551
Поделиться в соцсетях

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині».
Кулішів хутір
Знаходився він в джерельних озерцях витоків річки Осоти, праворуч дороги з містечка Вороніжа на село Макове. Хутір згадується вперше в документах однієї судової справи 1807 р., віднайденої у 1920-х р. воронізьким краєзнавцем Іваном Спиридоновичем Абрамовим (1874-1960) [1, 46]. У цих документах значиться власником хутора відставний отаман воронізької сотні Яків Іванович Куліш (1753-18..?), старший брат Андрія Івановича Куліша (1759-1791) – діда письменника Пантелеймона Олександровича Куліша (1819-1897). Ще у документах вказано, що Яків Іванович утримував на хуторі двох наймитів, які, зрозуміло, невтомно працювали в пекарні та ґуральні, що стояли поруч з хутірською хатою.
На початку ХІХ століття біля Кулішевого хутора з’явилося ще два нові хутори: Свиридонів та Пешевців. Вони, як-то бачимо з карти Чернігівської губернії 1820 р., знаходилися за сім верст від Вороніжу на тій же самій маківськй дорозі але перед хутором Куліша (див. на карті – «Калишевъ» хутір). Перший від Вороніжу новий Свиридонін хутір належав Свиридону Васильовичу Мезжелову (Мозжелову, Мазжелову) – унтер-цейхвартеру (завскладу) Шостенського порохового заводу 1815-1818 р. [8, 235; 9, 274; 10, 115]. А другий за ним Пешевців хутір, можливо, належав тогочасній воронізькій поміщиці Ксенії Опанасівні Пещевець, яка згадується в метричній книзі Трьохсвятської церкви за 1815-1833 р. [17,139]. Безсумнівно, що прізвище свого сусіда по хутору Мезжелова Куліш переінакшив в своєму автобіографічному оповіданні «История Уляны Терентьевны» на Мужиловського і надав його Уляні Терентіївні Мужиловськів – романтичній героїні з історії свого дитинства, яка мешкала вже не в якомусь неблагозвучному за назвою хуторі Мезжелова, а в селі Каратаївка на 50 душ населенням [7, 112]. Цікаво, що Каратаївка знаходилася на тій же самім відстані у сім верст від хутора оповідача, що й Мезжелов хутір від Воронежу, і так само у ній мешкало півсотні душ, як і в хуторі.
У 1820-х р. Мезжелов продав частину хутірських земель глухівцю Семену Гукову. Відтоді на Мезжеловому хуторі з’явився ще один двір нового хутора, який вже став зватися за прізвищем нового власника Гуковим хутором. Назва нового хутора вперше значиться разом з прізвищем старого власника Мезжелова в «Списке населенных мест по сведениям 1859 года» [18, 35]. У «Списке» вказано, що в Мезжелову (Гуковому) хуторі було 2 двори, де проживало 25 осіб чоловічої статі та 21 – жіночої (разом 46 мешканців). Один з дворів, вірогідно, ще належав Свиридону Мезжелову, а другий двір належав Семену Гукову. Зазначимо, що Кулішів хутір в списку 1859 р. не згадується. Воно й не дивно, бо за цей час стався ряд подій. 8 січня 1847 р. помер власник хутора батько письменника П.Куліша – Олександр Андрійович Куліш (1781-1847). Відтоді син довірив розпоряджатися своєю хутірською спадщиною власнику сусіднього хутора Семену Гукову [19, 19]. Невдовзі в Кулішевому хуторі оселилася разом зі своєю матір’ю похресниця письменника Олена Вовківна [12, 71]. Куліш сподівався постійно відвідувати батьківський хутір, зокрема під час проїзду Чернігівською губернією, а то й переселитися туди на старість [6, 32]. Проте, як відомо, уже в квітні 1847 р. Куліш був заарештований, а потім, через борги за друк своїх книжок з творами «Украина» та «Михайло Чарнышенко», змушений був у 1849 р., за рішенням Глухівського межового суду, продати успадковану від батька половину з 30 десятин хутірської землі – лісу, оранки та сінокосів при дорозі на село Макове. Друга половина з 15 десятин залишилася за дітьми старшого брата Пантелеймона – Миколи (1803-1848) [12, 133]. Земельний спадок письменника дістався на торгах в суді «якомусь урядовцю Рябцову» [12, 134]. Відомо, що Рябцов Іван Іванович працював, з 1825 по 1861 р., на Шосткинському пороховому заводі цейхвартером (завскладом) [11, 122; 3, 120]. Отже, у Рябцова, як державного посадовця (урядовця) Шосткинського казенного заводу, було достатньо зароблених грошей, щоби купити чимало землі. У переліку (алфавіті) локотських землевласників, за даними межового плану 1867-1878 р., значиться дружина колезького асесора Єлизавета Володимирівна Рябцова, яка володіла разом з «с прочими» ділянкою землі №2001 у 46 десятин 1920 сажнів [15, 103]. Де саме була ця ділянка землі, далеко чи близько від села Локотки або ж від хутора Кулішів, міг би підказати Генеральний план Глухівського повіту, який зберігається в недоступному Російському державному архіві древніх актів (РГАДА). За переказом, «прочими» співвласниками земель Рябцевої були локотські козаки, зокрема Тимошенки, які більш відомі за прозвиськом Спаски, Спаси. Це підтверджують нинішні локотські Тимошенки Леонід Михайлович (1932 р.н.). та Анатолій Ісакович (1946 р.н.). Вони вважають, що їхній прадід локотський козак Митрофан Тимошенко (Спас) ще до революції поставив хутір на кулішевій землі, яку він купив у Рябцова. Хутірська хата Спасів стояла на маківській дорозі, якраз навпроти місця колишнього хутора Куліша, що на протилежному лівому березі озерця. У Митрофана було троє синів Конон (1887-1942), Павло та Петро. Про розпродаж земель мешканцем Шостки Рябцевим місцевим селянам, свідчать разсказки воронізького краєзнавця-самоука Макаренка Д.Є., своєму земляку вченому краєзнавцю І.С. Абрамову (1874-1960) [1, 47].
За даними всезагального перепису населення Російської імперії 1897 р., у хуторі Спаса був 1 двір з двома мешканцями [16, 172]. У сусідніх хуторах – Князевому хуторі теж був один двір з шістьма мешканцями [16, 162]; – у Пешевцевому хуторі був тільки двір, а постійних мешканців не було [16, 170]; – у Гуковому хуторі нараховувалося 3 двори, де мешкало 7 осіб [16, 158].
За 1925 р. маємо повідомлення І.С.Абрамова, що «…від Кулішевого хутора біля містечка Вороніжа зостались тільки сліди. Збереглися тільки останки саду: старі яблуні й груші. У саду є ознаки могили над тілом Олександра Андрійовича Куліша – батька П.О. Куліша. Воронізький гурток краєзнавства торік (1924 р.) літом зробив огорожу навколо цієї могили» [12, 72].
У публікації Абрамова 1931 р. знову зазначено, що «до останнього часу Кулішів хутір належав селянам села Локотків. Садибні будівлі давно вже знесено, і лише старі тіняві осокори й липи та здичавілі яблуні і груші позначають те місце, де був садок та садиба. Під цими яблунями й липами поховано батька П.О.Куліша – Олександра Андрійовича. Років зо два тому воронізькій гурток краєзнавців огородив дерев’яною загородкою його могилу» [1, 45].
По війні, як нагадує Абрамов у газетній публікації 1946 р., на місці колишнього фруктового саду, який оточував хутірську хату Кулішів «залишились здичавілі яблуні й липи» [2]. Щодо лип, то за переказом, вони йшли колись прохолодною алеєю довжиною з кілометр від садиби Куліша до садиби Гука. Вірогідно, десь тут був липовий гай – найцінніший куточок землі Уляни Терентіївни Мужиловської [7, 103].
У 1950-х р. гуківський колгосп «Чапаєва», очолюваний комуністом Пукалом Григором Петровичем, розорав Кулішеву могилу, яка заважала тракторам, заодно й спиляли віковий дуб, що ріс біля неї [4; 5]. Мабуть, це був останній дуб з тих, що стояли височезною дубиною біля садиби, і на найвищі верхівки яких, Куліш визбирався наче білка, щоби роздивитися у далині сільські церкви та стрічки виблискуючих на сонці річок [7, 325]. З верхівок дубів Куліш роздивлявся на увесь відомий йому світ, у центрі якого стояв батьківській хутір [7, 372]. Колгоспники, на звільненому від дубу супіску, невтомно сіяли буряк, щоразу виорюючи цеглу на місці печища Кулішевого хутора.
Нині єдиними свідками колишнього хутірського життя залишаються чотири липи на узгірку. А до мовних слідів минулого землі можна віднести топонімічні назви цієї місцевості: Спасове та Кулішівщина.
У 2005 р. було встановлено на місці хутора Кулішів пам’ятний знак – дзвін.
У 2010 р. на досвідчений глухівський археолог Юрій Коваленко. обстежив місце, де був хутір Куліша. Пошуки могили батька П.Куліша виявилися безуспішними. Гуківські старожили показували місце могили в різних, навіть протилежних сторонах відносно чотирьох кулішівських лип. Було знайдено лише кілька старовинних монет, що зберігаються в шосткинському музеї П.О. Куліша. Найдавніша монета сягає польських часів, точніше часів руїн Вороніжа королем Яном Казимиром 1664 р. Можливо, з того часу й з’явився хутір на цьому місці. Подальші археологічні розвідки мають визначити розташування будівель хутірської садиби з метою її відновлення до 200-річчя з дня народження П.О.Куліша як історико-туристського центру «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». Неподалік, над озером, має постати літня туристична база для прийому з усієї України найкращих учнів-знавців ранніх творів письменника. Учні відпочиватимуть на мальовничому джерельному озері та здійснюватимуть походи рясними стежками дитинства Куліша. Зокрема й цим розроблений разом зі станцією юних туристів Шостки літописним маршрутом від Кулішевого хутора до Вороніжа (детальніше див. на блозі http:// bekshok.blogspot.com/ «Подорож до Кулішівщини»).
Бажано було б ще перейменувати залізничну платформу 580 кілометр, що перед Гуківським переїздом, на залізничну станцію «Хутір Кулішів».

Посилання
1. Абрамов І.С. Розшуки про П.О.Куліша й його батьківщину // Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. – К., 1931. – ІІІ.
2. Абрамов І. Де ми побуваємо в літку // Зоря, Шостка. – 1946. – 6 червня
3. Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должостных лиц в Российской империи на 1860-1861 год. – Ч.1. – СПб., 1861.
4. Андреев Н. Где жили предки П.А. Кулеша // Советское Полесье, Шостка. – 1989. – 12 сентября
5. Боковенко З.А. Село Гукове – мала батьківщина П.Куліша // Полісся, Шостка. – 2010. – 10 лютого.
6. Кирило-Мефодієвське товариство. – К., 1990. – Т.2.
7. Кулиш П.А. История Уляны Терентьевны // Воспоминания детства. – Бахмут, 1899.
8. Месяцеслов с розписью чиновних особ или общий штат Российской империи на 1815 год. – Ч.1. – СПб., 1815.
9. Месяцеслов с розписью чиновних особ или общий штат Российской империи на 5 1815 год. – Ч.1. – СПб., 1816.
10. Месяцеслов с розписью чиновних особ или общий штат Российской империи на 1818 год. – Ч.1. – СПб., 1818.
11. Месяцеслов с розписью чиновних особ или общий штат Российской империи на 1825 год. – Ч.1. – СПб., 1825.
12. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш. Особистість, письменник, мислитель. – К., 2007.
13. Опис Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 р.р. – Київ, 1931..
14. Павлушков М. П.Куліш у Тулі на засланні // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. – К., 1927. – Кн. 13/14.
15. Планы дач Генерального и Специального межеваний. Глуховский уезд. 1861–1880. // РГАДА. – Ф.1354, оп. 585.
16. Русов А.А. Описание Черниговской губернии. Том 2. Приложение IV. Списки населенні мест Черниговской губернии. – Чернигов, 1899.
17. Ситий І., Федорук О. До родоводу Куліша // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2010. – Випуск 15.
18. Список населенных мест по сведениям 1859. Том XLVIII. Черниговская губерния. – СПб., 1866.
19. Федорук О. Куліш та його оточення. – К., 2007.

Комментарии - 0

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~8 дн. назад31
Гомосек Максимов на берегах Горбатки

Гомосек Максимов на берегах Горбатки

В’ячеслав Кириєвський

Старший феєрверкер Шосткинської місцевої артилерійської команди Максимов зґвалтував увечері біля Горбатого мосту молодшого феєрверкера І., за що був відправлений 1889 р. у відставку. Детальніше: справ ...>

~18 дн. назад50 1
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~1 мес. назад79
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~2 мес. назад112 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~2 мес. назад125
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~2 мес. назад116 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~2 мес. назад137 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~2 мес. назад116
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~2 мес. назад150
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~3 мес. назад200 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~4 мес. назад239 3
Лютнева Шостка 1917.

Лютнева Шостка 1917.

В’ячеслав Кириєвський

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. ...>

~4 мес. назад248 4
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~5 мес. назад264 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~5 мес. назад250
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~5 мес. назад242
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~8 мес. назад317 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~9 мес. назад307 2
Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

В’ячеслав Кириєвський

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секре ...>

~9 мес. назад414 5
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~9 мес. назад285 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~9 мес. назад385
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~9 мес. назад426 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~10 мес. назад308 3
Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

В’ячеслав Кириєвський

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили ...>

~10 мес. назад410
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~11 мес. назад393
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~11 мес. назад445 4
Шоста школа Шостки  (з історії народної школи в селі Локотки)

Шоста школа Шостки (з історії народної школи в селі Локотки)

В’ячеслав Кириєвський

Народна школа в селі Локотки була заснована Глухівським повітовим земством в 1866 р. [22, 98]. Раніше, майже п’ять років, починаючи з 1 грудня 1860 р., сільських дітей навчав грамоті священик Вознесе ...>

~12 мес. назад581 2
150 років локотківській школі

150 років локотківській школі

В’ячеслав Кириєвський

Цей рік є ювілейним півторасотлітнім для локотківської шостої школи – найстарішої школи Шостки, старішої навіть за першу народну школу, що з’явилася на Садовій вулиці у 1881 р., тобто на 15 років пізн ...>

~12 мес. назад397
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад344 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад714 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад443
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад470

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад495 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад415 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад842 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад429 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад483 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад398 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад373 1
«Оголтелые»

«Оголтелые»

В’ячеслав Кириєвський

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибух ...>

~1 г. назад417 4
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад380 1
Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Тоді на «дев'ятці» злетіло у повітря 172 тонни пороху. За спогадами колишньої школярки Берти Георгіївни Гуськової (1930 р.н.), вона вересневого сонячного ранку 1940 р. поспішала до школи, точніше до с ...>

~1 г. назад488 2
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад606 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад597 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад850 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~1 г. назад488 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~1 г. назад538 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~1 г. назад665 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~1 г. назад580
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад510
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад473 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад614 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад507 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад461 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад775 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад642 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад488 1
Шість прокламацій Шостки

Шість прокламацій Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвибор ...>

~2 г. назад645 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад541 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад439 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад445
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1082 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад883 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад503
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад660 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад462 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад519 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад591 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад743 10
Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, я ...>

~2 г. назад897 6