Публикация

«Оголтелые»
~1 г. назад417 4
Поделиться в соцсетях

З 1930 року особливо-режимний завод №9 Наркомату оборонної промисловості (НКОП) повністю перейшов на виробництво військової продукції, а саме бездимного пороху, чорного пороху, амонітів (сильних вибухових речовин) та олеуму (димучої сульфатної кислоти). Завод перебував у стадії безперервної реконструкції, обсяг військової продукції зростав щоквартально. Стрімке нарощування бойових запасів в СССР відбувалося заради нових загарбницьких війн Московської імперії ЗЛА під ідеологічним прикриттям облуди всесвітнього панування комунізму. Так само, як нині Московія вбиває українців на Донбасі виправдовуючись попівською облудою «великага русскага мира».

У 1937 р. на «дев'ятці» працювало 6444 чол., в т. ч. 5920 робітників, 250 інженерів та 274 інших інженерно-технічних працівників [1, 33]. Завод мав виробити в 1937 р. для ненажерної Москви сотні тисяч тонн пороху. Але з наближенням Сталіним дати початку звільнення Європи від влади капіталу, Головне правління НКОП, спустило у серпні 1937 р. в Шостку на завод №9 новий виробничий план, збільшений порівняно зі старим планом, на 80% [1, 43] Проте в Москві не передбачили додаткових заходів із забезпечення заводу необхідною сировиною, обладнанням та запчастинами. Унаслідок цього «дев’ятка» повністю зривала план, робітники не витримували напруги стаханівської штурмівщини. З метою запобігти зриву плану було активізовано на заводі роботу агентури спецорганів НКВС. Була відкрита агентурна справа під назвою «Оголтелые», що закріпилася прізвиськом за революційно налаштованими робітниками ШПЗ ще з царських часів. У порядку реалізації агентурної справи «Оголтелые» було заарештовано в 1937 р. на «дев’ятці» 55 чол., як учасників контрреволюційної право-троцькістської організації [1, 34]. Їх звинуватили в усіх виробничих аваріях останніх років як диверсантів. На додаток декілька «оголтелых» виявилися ще й шпигунами німецької розвідки. Усіх заарештованих на «дев'ятці» шосткинців включили до списку єдиної підривної організації, що діяла в оборонній промисловості Советського Союза. Усього по Союзу було заарештовано 139 чол., більше третини яких були шосткинцями (55 чол.) [1, 36]. Тодішній жах та розгубленість населення Шостки, на думку енкаведистів були спричинені не так арештами, як недостатньо проведеною роботою парткомів та шосткинського більшовицького міському, що погано роз’яснювали людям сучасну політичну обстановку в світі та боротьбу спецорганів з всюдисущими «ворогами народа [1, 43]..

У доповідній записці від 9 січня 1938 р. начальника УНКВС по Чернігівській області Корнєва М.Б. на ім’я наркома внутрішніх справ УРСР Леплевського І.М., детально викладені результати оперативної роботи за друге півріччя 1937 р. 3-го відділу УНКВС, щодо викриття шпигунської та право-троцькістської організації на оборонному заводі №9 в м. Шостка. Енкаведисти в ході слідства встановили (далі по тексту доповідної записки стор. 36-44), що «керівником Союзної право-троцькістської організації в пороховій промисловості був управляючий пороховим трестом Дмитро Якович Котт. За його вказівкою начальник завода №9 троцькіст Зільберборт Т.К. (помер в 1934 р.) створив у 1933 р. право-троцькістську організацію «оголтелых», а по смерті Зільберборта в 1934 р., керівником «оголтелых» став новий директор «дев’ятки» Нефедов Михайло Георгійович (1897 р.н., заарештований 8.07.1937 р.), Організація ставила своєю метою повалення Совєтської влади та захоплення влади контрреволюційними, право-троцькістськими елементами, шляхом підриву обороноздатності країни з розрахунку на поразку Совєтського Союза в наступній війні.
Відповідно до отриманих з центра (Котт) вказівок, організація здійснила ряд шкідницьких дій з постачання до Красної Армії некондиційної продукції. Також вдало провела диверсійні акти, направлені на зупинку діючих цехів та зриву капітального будівництва по розширенню потужності заводу, А саме:
1. У лютому місяці 1934 р. на конвекторі гарячої промивки піроксиліну стався вибух, який призвів до загибелі 4 робітників та 3-х тижневої зупинки роботи піроксилінового виробництва..
2. У серпні 1935 р. в голландерной (ганчірній) майстерні піроксилінового виробництва, була здійснена аварія на центрифузі, було поранено 3-х робітників. Аварія була спрямована на зрив дослідних робіт винахідника Нісскнмана, що мали важливе державне значення.
3. У січні 1937 р. була організована і виконана залізнична аварія на заводському транспорті, внаслідок якого було виведено з ладу паровоз і розбито 5 вагонів, що на довгий термін порушило нормальну роботу транспорту та основних цехів завода [1, 37]
4. На початку 1937 р., шляхом відправлення виробленої на заводі кислоти в навмисно забруднених цистернах, було організоване масове отруєння робітників на Могилевській фабриці штучного волокна
5. У лютому 1937 р. з метою зриву мобілізаційної готовності заводу, було зроблено підпал новозбудованої водоочищувальної станції, другої в Совєтському Союзі.
6. У липні 1937 року була підірвана майстерня амонітів. Цей диверсійний акт був розрахований на знищення основних цехів завода.
Разом з тим організацією було здійснено ряд інших, менше диверсійних актів, спрямованих на розлад нормальної роботи завода
Шкідницька робота організації в капітальному будівництві зводилася до:
1. навмисного затягування будівництва найбільше важливих оборонних об’єктів
2. шкідницького монтажу цих об’єктів, що було спрямовано до дострокового виходу з ладу при вводі в експлуатацію
3. шкідницького проектування нових об’єктів, з врахуваннями вузьких місць (водопостачання, енергетика та ін.) [1, 38].
Унаслідок цього за минулі три року завод №9, не дивлячись на великі кошти, витрачені на капітальне будівництво, не тільки не наростив нових потужностей, а ще й не ліквідував вузьких місць, передбачених старим мобілізаційним планом.
Під час слідства було виявлено, що шосткинська право-троцькістська організація «оголтелых» через своїх учасників – інженерів Жежеля Івана Несторовича (1897 р.н., заарештованого 9.09.1937 р.), Сеніна Михайла Дмитровича (1900 р. н., заарештованого 22.07.1937 р.)., Гераська Григорія Семеновича (1906 р.н., заарештованого 9.03.1937 р.)., була зв’язана з германською розвідкою.
Перераховані учасники організації, були завербовані для розвідницької роботи на території Советського Союзу германськими спеціалістами Медингом и Фрейлихом, які працювали на заводі в 1933-34 роках.
Жужель, будучи активним учасником право-троцькістської організації, в той же час очолював диверсійну групу на ТЕЦ завода №9 в складі 3-х чоловік, створену указаними німецькими спеціалістами Медингом и Фрейлихом.
До завдання цієї диверсійної групи входило – вивід з ладу ТЕЦ в військовий період, що повинно було призвести до зупинки усіх оборонних підприємств Шосткинського району – заводів №9, №53 та фабрики кіноплівки №6 [1, 39].
Внаслідок діяльності організації виконання плану по випуску військовій продукції за 1 півріччя 1937 року становило 57, 5 %.
Так само погано виконується план на друге півріччя. Невиконання плану пояснюється:
1. Діяльністю, залишених на волі окремих учасників контрреволюційної організації, які не припинили свою шкідницьку діяльність
2. Аварійним станом обладнання внаслідок шкідливої діяльності учасників організації
3. Розгубленістю, яка спостерігається серед технічного персоналу в зв’язку з проведеними арештами, за відсутності будь-якої роз’яснювальної роботи з боку місцевих партійних організацій
4. Неукомплектованістю завода ІТР кадрами (не вистачає 85 чол.) [1, 40].
Начальник основного для заводу порохового виробництва Ігудін причасний до шкідницької роботи, за показаннями учасника організації Пранцуза Никифора Опанасовича (1879 р.н., заарештований 5.09.1937 р.). Ігудін змішує на виробництві порох різних марок, потім навішує порох в заряди понад норму, що може призвести до пошкодження гармат при стрільбі. Також змішує загальні партії пороху з різним вмістом летучих речовин, що призводить до значних відхилень польоту снарядів при балістичних дослідах. Як наслідок браковані снаряди не приймаються Артилерійським управлінням і заводські погреби та виробничі будівлі забиті готовою продукцією, що може призвести до пожеж та вибухів [1, 41]. Завод поставлено в скрутне фінансове становище.
Начальник виробництва Ігудін замість забезпечення прийняття необхідних заходів та виправлення створеного ним становища, винаходить всілякі об’єктивні причини, якими хоче пояснити незадовільну роботу виробництва та попутно ставить питання щодо його звільнення від займаної посади, під тим приводом, що він не справляється з нею.
Технічний директор, він же виконуючий обов’язки директора Івченков, намагається виправити становище із затоваренням продукцією шляхом здачі бракованої продукції замість виправлення її. Івченков веде переговори з Военпредом ГАУ РККА Бушмельовим, а в деяких випадках безпосередньо з ГАУ РККА та 2-го Головного управління НКОП [1, 42]
Заплановане розширення зарядної майстерні порохового виробництва, що повинно було покращити техніку змішання загальних партій пороху, залишається невиконаним з вини начальника капітального будівництва заводу Волгіна Миколи Кузьмича – учасника контрреволюційної організації (заарештовується).
Факти триваючої шкідницької діяльності відзначаються й по іншими виробництвам, зокрема по піроксиліновому та ефірному, керівниками яких є Матвієнко, який проходить по слідству як троцькіст, та Пфефер – учасник контрреволюційної організації (порушено клопотання щодо його арешту).
На роботі заводу також негативно відбивається й та обставина, що 2-е Головне правління НКОП, спустивши у серпні 1937 року на завод №9 новий виробничий план, збільшений порівняно зі старим планом, на 80%, не передбачило заходів з забезпечення заводу необхідною сировиною, обладнанням та запчастинами.
Розгубленість серед частини технічного персоналу, в зв’язку з арештами, про що було згадано вище, також негативно відбивається на роботі заводу, в області виконання виробничих завдань [1, 43]
Серед цієї частини техперсоналу висловлюються побоювання можливості арештів, звідси – бажання піти з оборонного заводу.
Найбільше характерною в цій частині є заява головного механіка завода №9, члена ВКП (б) Кисельова: «…зараз такий настрій, що радієш благополуччю минулого дня. Лягаєш спати і не знаєш – чи прийдеться переночувати чи не заарештують тебе, бо з багатьма заарештованими був пов’язаний особистими знайомствами і виробничими взаємовідносинами. Можливо, де-небудь і чогось не догледіли»
Співробітниця заводоуправління Мешкова, чоловік якої працює механіком виробництва, казала серед робітників: «..Я не знаю, що мені робити з речами. Прийдеться видно розпродати, інакше заберуть безплатно. Скільки раз казала Вані (чоловіку) – кинути тут працювати, бо заарештують, він не слухається, і зараз з дня на день очікуєш його арешту…».
Воєнпред ГАУ РККА Бушмельов, якому висловлено політичну недовіру, за зв'язок з арештованими Донадзе Андрієм Никифоровичем (1903 р.н., заарештованим 11.09.1937 р.) та Французом Никифором Опанасовичем, припинив прийом продукції та виїхав на Москву для вирішення свого стану на заводі, цим поставив завод в тяжке становище. [1, 44]»


У доповідній записці Корнєва вказано, що на 19 грудня 1937 року по Шостці були засуджені Військовою Колегією Верховного суду по 1 категорії (розстріл) – 36 чоловік, по 2-й категорії (10 років ув’язнення) – 6 чол. [1, 35] Виходить, що кількість розстріляних по Шостці перевищувала кількість ув’язнених 10 роками в шість разів – 6:1, тоді як в цілому по Союзі це співвідношення в 1937 р. становило 3:1.
На сьогодні віднайдено в архівах справи НКВС на 648 мешканців Шостки та 611 мешканців району. Третина з яких була розстріляна енкаведистами, наче худоба на убой по 1 категорії.
Цікаво, як вшановується в Шостці пам'ять по репресованим жертвам комунізму? Чому й досі немає монументу покаяння по репресованим напроти Вічного вогню? Де висіченні на камені прізвища репресованих? Яких не менше ніж імен на плитах навколо Вічного вогню. Єдине, на що спромігся голова Шостки Нога, за свої 15 років керування містом, так це розмістити, в щойно відкритому музеї остарбайтерів біля руїн «Свеми», кілька фото репресованих шосткинців, яких енкаведисти звинуватили в шпигунстві на німців та розстріляли. Ганьба!
. Посилання
1. ГДА СБУ. Ф. 16. Оп.1. Спр. 0142.

Комментарии - 4

Вы можете писать комментарии в качестве гостя или авторизируйтесь
Осталось 512 символов
  • местный гость ~1 г. назад
    На місці Карла Мурла, де раніше стояв йоська сталин, і потрібно створити мемориал жертвам репресій!!!
    • Отвєтка гость ~1 г. назад
      Монумент покаяння повинен бути навпроти Вічного вогню. Крапка!
      • Согласен гость ~1 г. назад
        И на все стене магазинного дома №39-а надо разместить картину художника украинца Ильи Репина «Большевики» с унитазом рядом, чтобы было куда сплюнуть после опознания на картине воровских внуков большевиков, которые сейчас керуют Шосткой

  • Таки так гость ~1 г. назад
    Ось одному-двом загиблим на АТО меморіальні дошки в Шостці встановлюють, а тисячам знищеним і покаліченим більшовиками ніякої пам’яті в місті немає

Содержание и тон Вашего комментария могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной публикации. Проявляйте уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение. Ваше поведение в условиях свободы высказываний и анонимности, предоставляемых интернетом, меняет не только виртуальный, но и реальный мир.

Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.

Полная версия правил

Автор

В’ячеслав Кириєвський

На сайте с 01.08.2015

Отправить сообщение на электронную почту

Другие публикации автора

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

Вулиця Родини Кривоносів на Петухівці

В’ячеслав Кириєвський

За переказом, у березні 1935 р. лісник з села Собичеве Антон Декун при обході своїх кварталів лісу виявив вранці сліди, що вели до старої каменоломні неподалік урочища Чагар, в районі Кривоносового за ...>

~8 дн. назад33
Гомосек Максимов на берегах Горбатки

Гомосек Максимов на берегах Горбатки

В’ячеслав Кириєвський

Старший феєрверкер Шосткинської місцевої артилерійської команди Максимов зґвалтував увечері біля Горбатого мосту молодшого феєрверкера І., за що був відправлений 1889 р. у відставку. Детальніше: справ ...>

~19 дн. назад51 1
Есерівський ударний батальйон

Есерівський ударний батальйон

В’ячеслав Кириєвський

Новообраний у травні 1917 р. есерівський комітет одразу створив озброєну дружину для несення сторожової служби в поселенні. До складу дружини увійшли: Федоров Михайло Олександрович (керівник дружини), ...>

~1 мес. назад80
Українські есери в Шостці 1917 р.

Українські есери в Шостці 1917 р.

В’ячеслав Кириєвський

Навесні 1917 р., одразу по Лютневій революції, розпочали відновлювати свою політичну діяльність шосткинські соціалісти-революціонери (есери), що були розігнані поліцією в 1908 р. Авторитетним лідером ...>

~2 мес. назад114 2
Рокосовський на Петухівці 1943 р.

Рокосовський на Петухівці 1943 р.

В’ячеслав Кириєвський

По звільненню Шостки від німців 2 вересня 1943 р. на Петухівці в садибі Фроленків по вул. Артема (Спаській) буд. №№50-52 було розміщено штаб генерал-майора танкових військ Яркіна Івана Йосиповича (190 ...>

~2 мес. назад126
101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

101 звернення до лампочки з нагоди дня світлої пам’яті

В’ячеслав Кириєвський

...

~2 мес. назад117 2
Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

Дьома та уся шостенська шістка 95 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

На фото 1922 р. перший зліва більшовицький секретар Шостенського повіткому Дем’ян Коротченко (1894-1969), погрібський червоний партизан 1918 р., а через двадцять років – голова Ради Народних Комісарі ...>

~2 мес. назад138 1
Третій кілометр 65 років тому.

Третій кілометр 65 років тому.

В’ячеслав Кириєвський

Шосткинське начальство перевіряє роботу мостильників народної шосейної будови Шостка – Вороніж – залізнична станція Терещенська. Фото 1952 р. Детальніше: http://bekshok.blogspot.com/2017/ Петухівка – ...>

~2 мес. назад117
Українська весна в Шостці 1917 року

Українська весна в Шостці 1917 року

В’ячеслав Кириєвський

До 100-ліття товариства «Просвіта» в Шостці У квітні 1917 р. зо два десятки робітників Шосткинсько ...>

~3 мес. назад153
Сто револьверів для шосткинських есерів

Сто револьверів для шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

За один пуд піроксилінових шашок можна було виміняти один більшовицький револьвер – товариш маузер. Загалом шосткинські есери придбали таким чином у 1907 р. сто револьверів. Навіть шосткинські есерки, ...>

~3 мес. назад200 1
Хрест на братській могилі 1918 р.

Хрест на братській могилі 1918 р.

В’ячеслав Кириєвський

Голові міста Шостка Нозі Миколі Петровичу Звернення Прошу відновити в парку Свободи пам’ятного хреста на братській мог ...>

~4 мес. назад239 3
Лютнева Шостка 1917.

Лютнева Шостка 1917.

В’ячеслав Кириєвський

Зима 1917 р. в поселенні Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) була як ніколи за три роки війни напружено робітничою. Завод посилено виробляв порох для фронту. Кількість робітників постійно зростала. ...>

~4 мес. назад248 4
Шість терактів шосткинських есерів

Шість терактів шосткинських есерів

В’ячеслав Кириєвський

У 1907 р. в Шостку приїхав з Курську студент під кличкою «Бабушкін» («Ветров»), який створив бойову дружину, що здійснила такі теракти: 1. Замах на вбивство начальника Шосткинської поліції пристава Лу ...>

~5 мес. назад264 2
Петро – перший терорист Шостки

Петро – перший терорист Шостки

В’ячеслав Кириєвський

28 січня 1908 р. шосткинський есер Іван Машицький дав показання на допиті в Конотопській поліції стосовно теракту в Шостці 8 грудня 1907 р. Того дня 8 грудня робітник порохового заводу есер Петро Доце ...>

~5 мес. назад250
100 шосткинських секретів ЦРУ

100 шосткинських секретів ЦРУ

В’ячеслав Кириєвський

Цими днями на сайті ЦРУ https://www.cia.gov/library/readingroom/ викладено 12 тисяч архівних розсекречених документів, які стосуються України, зокрема в документах є більше ста посилань на місто Shost ...>

~5 мес. назад243
Призабуті Оборки

Призабуті Оборки

В’ячеслав Кириєвський

Споконвіку землі урочища Оборки, що по дорозі на Вороніж, були козацькими локотківськими, а в ХІХ столітті стали казенними шосткинськими. За переказом, там в Оборках шосткинці збирали малину, а щоби ї ...>

~8 мес. назад317 3
Селище Духа Ора на Івотці

Селище Духа Ора на Івотці

В’ячеслав Кириєвський

Це видатна пам’ятка археології з захоплюючими уяву легендами. Знаходиться вона усього за вісім кілометрів лісом напряму від Шостки до річки Івотки. Там нащадки трипільських племен – оріїв запроваджу ...>

~9 мес. назад308 2
Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

Щоденник партизана Гната Смичка 24.08.– 22.11.1941

В’ячеслав Кириєвський

В один из августовских дней меня (инструктора райкома) приглашает к себе в кабинет секретарь райкома партии А.Ф.Озеров. В кабинете никого, кроме нас, нет. Наверное, думаю, какое-то ответственное секре ...>

~9 мес. назад415 5
Тралівці у ворожому тилу

Тралівці у ворожому тилу

В’ячеслав Кириєвський

Перші погожі вересневі тижні осені 1941 р. шосткинські партизани просиділи у заглибинах Терещенківської каменоломні дуже тихо, харчувалися в сухом’ятку, навіть не розпалювали вогнищ, бо десь поряд зна ...>

~9 мес. назад286 1

Компартійні партизани Шостки

В’ячеслав Кириєвський

На початку серпня 1941 р. Шосткинський міськком компартії, за вказівкою Сумського обкому, почав готуватися до свого підпільного та партизанського існування в разі захоплення Шостки німцями. Була визна ...>

~9 мес. назад386
Schutzmanns в Шостці

Schutzmanns в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

У січні 1942 р. до Шостки прибула рота шуцманів – охоронників з добровольців, набраних в таборі для військовополонених РККА поблизу хутора Михайлівського. Військовополонені походили з розгромлених ту ...>

~9 мес. назад427 3
Шостка знала Петра І?

Шостка знала Петра І?

В’ячеслав Кириєвський

Виявляється знала! Про це оголосила з папірця біля мікрофону чуйна коментарка урочистого ходіння повз пам’ятник на честь місця старого пам’ятника Леніну о 10 годині ранку 3 вересня ? Що ж там Шостка ...>

~10 мес. назад308 3
Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

Шостка. Життя за німців 1941-43 рр.

В’ячеслав Кириєвський

Вранці 27 серпня 1941 р. в суцільній пилюці потік німецької колони, з червоним прапором на башті передового танку, перетнув Галенківські мости через річку Шостку . О дев’ятій годині німці вже трусили ...>

~10 мес. назад411
Танкові бої в Локотках 1941 р.

Танкові бої в Локотках 1941 р.

В’ячеслав Кириєвський

27 серпня 1941 р. в Локотки увійшов від Галенківки по вулиці Некрасова передовий загін німців й рушив по вулиці Чехова в глухівському напрямку. За спогадами локотківця Володимира Прокоповича Ковбаси ( ...>

~11 мес. назад393
Лазурні пакості міськвиконкому

Лазурні пакості міськвиконкому

В’ячеслав Кириєвський

Патріоти Шостки дістали облизня від виконкому, який своїм рішенням 15 липня позбавив місто назв вулиць на честь великих українців – отамана Івана Сірка та співачки Квітки Цісик. Причина – погане ставл ...>

~11 мес. назад446 4
Шоста школа Шостки  (з історії народної школи в селі Локотки)

Шоста школа Шостки (з історії народної школи в селі Локотки)

В’ячеслав Кириєвський

Народна школа в селі Локотки була заснована Глухівським повітовим земством в 1866 р. [22, 98]. Раніше, майже п’ять років, починаючи з 1 грудня 1860 р., сільських дітей навчав грамоті священик Вознесе ...>

~12 мес. назад582 2
150 років локотківській школі

150 років локотківській школі

В’ячеслав Кириєвський

Цей рік є ювілейним півторасотлітнім для локотківської шостої школи – найстарішої школи Шостки, старішої навіть за першу народну школу, що з’явилася на Садовій вулиці у 1881 р., тобто на 15 років пізн ...>

~1 г. назад399
Спирт і німці на SHPZ

Спирт і німці на SHPZ

В’ячеслав Кириєвський

У вівторок вранці 26 серпня 1941 р. бійці 171 полку НКВС підірвали електростанцію порохового заводу №9. Московське радіо прокричало того дня в ефірі, що Шостку взірвали й від неї не залишилось для нім ...>

~1 г. назад344 1
Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

Три дати заснування Шостки – 1632, 1739, 1771 р.р.

В’ячеслав Кириєвський

Найдавніша 1632 р. дата заснування Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) наведена в «Краткой истории завода», складеної в 1832 р. [3, 9]. З історії дізнаємося, що завод був збудований в нашому Сівер ...>

~1 г. назад715 4
Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

Шосткинські анекдоти 1930-х років про колгоспи

В’ячеслав Кириєвський

Ще в 1928 році, коли большевики по-звірячому збирали хлібозаготівлю та виганяли людей з хат, зібрались селяни в лавці в одного єврея та й питають: Іцьку! Що воно далі буде? Той гаркавлячи їм від повід ...>

~1 г. назад443
Ленінський броньовик у шосткинському болоті

Ленінський броньовик у шосткинському болоті

В’ячеслав Кириєвський

Броньовик був спрямований в 1918 р. Леніним до Шостки разом з особливою бандитською армією Ремньова, щоби той вивіз до Москви дорогоцінні платинові чашки з сірчанокислотного виробництва, без яких поро ...>

~1 г. назад470

Сталінський сокіл Кожедуб

В’ячеслав Кириєвський

Останній його «бойовий» виліт стався на З’їзді народних депутатів СССР в 1989 р., коли обирали генсека Горбачева в президенти. Мені запам’ятався виступ Кожедуба з прямої трансляції по радіо. Я працю ...>

~1 г. назад496 2
Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

Лист Вятровича по вулиці Карла Маркса

В’ячеслав Кириєвський

Український інститут національної пам’яті Голові В’ЯТРОВИЧУ Володимиру Михайловичу Ваш лист під №01/1280 від 19.05.2016 р. отримав, але без додатку копії листа вашого Інституту на Шосткинську мі ...>

~1 г. назад416 1
Вулиця Карла Маркса – Свободи

Вулиця Карла Маркса – Свободи

В’ячеслав Кириєвський

Вже минув третій день з 19 травня як Шостка стала тричі Свободною після саботажного процесу з перейменувань вулиць. Остаточну вуличну Свободу Шостці дарував своїм розпорядженням №253-ОД від 19 травня ...>

~1 г. назад843 7

Шостка – вулична раша

В’ячеслав Кириєвський

Була є і буде при такому малоукраїнському виконкомі. Ще до дня перейменувань 31 березня із наявних 163 вулиць Шостки лише 11 носили ім’я видатних українців 1. Шевченка 2. Лесі Українки 3. І. Франка 4. ...>

~1 г. назад431 1

Історичні назви вулиць повертаються із забуття

В’ячеслав Кириєвський

Міськвиконком 31 березня повернув до життя одну історичну назву Знаменської вулиці стосовно Комуністичної вулиці, яка була забудована в 1960-х роках хрущовськими п’ятиповерхівками на місці двох дорев ...>

~1 г. назад484 3

Недобір і перебір з декомунізації Шостки на шляху від земного до небесного раю

В’ячеслав Кириєвський

У Шостці нараховується 163 вулиці, більше половини яких мали бути перейменовані згідно закону про декомунізацію. На сьогодні перейменовано лише півсотні назв вулиць. Отже, є явний недобір з перейменув ...>

~1 г. назад401 3
Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

Площа покаяння --– 1259 імен репресованих

В’ячеслав Кириєвський

Рівно через місяць 15 травня – день пам’яті жертв політичних репресій. Таких по Шостці та району нараховується 1259, кожен третій з яких був розстріляний, переважно –комуніст. Кількість репресованих щ ...>

~1 г. назад374 1
«Германофилы»

«Германофилы»

В’ячеслав Кириєвський

Завод №53 (нині «Імпульс»), або ж по народному «Капсуль», перебував з 1930-х років у безперервній реконструкції. Нове озброєння разом з новітньою ідейною зброєю марксизму-ленінізму було запорукою існу ...>

~1 г. назад381 1
Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

Стаханівський вибух пороху 1940 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Тоді на «дев'ятці» злетіло у повітря 172 тонни пороху. За спогадами колишньої школярки Берти Георгіївни Гуськової (1930 р.н.), вона вересневого сонячного ранку 1940 р. поспішала до школи, точніше до с ...>

~1 г. назад488 2
Свято-стриптизерські вулички Шостки

Свято-стриптизерські вулички Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Нарешті посткомуняцька Шостка замахнулася ще й бути рекордсменом перейменувань вулиць по святим назвам – Соборна, Різдвяна, Спаська, Успенська, Вознесенська, Преображенська… Так безкінечна петухівська ...>

~1 г. назад606 3
Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

Ух-ти – та не туди повертаються історичні назви вулиць Шостки

В’ячеслав Кириєвський

25 лютого на сайті Шосткинської міськради з’явився список 59 вулиць та провулків з пропозиціями перейменувань та голосувань нових назв вулиць. Серед них є шістка дореволюційних назв як-то Знаменська, ...>

~1 г. назад598 6
Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

Есерівське повстання в Шостці. 1918 рік

В’ячеслав Кириєвський

9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією Брестський мирний договір, що визначив державні кордони України. За додатковими угодами договору Німе ...>

~1 г. назад852 3
Опана Фурштатська – Різдвяна!

Опана Фурштатська – Різдвяна!

В’ячеслав Кириєвський

На цій Фурштатській, паралельній Садовій (нині Леніна), вулиці знаходився до 1850-х років найважливіший для порохового заводу кінний двір – фурштат. А за ним стояли вулицею хати возіїв-фурщиків, за ни ...>

~1 г. назад489 2
«Красная площадь»  – Церковний майдан?

«Красная площадь» – Церковний майдан?

В’ячеслав Кириєвський

Охайна площа між церквою Різдва Христового та казармою на Садовій вулиці століття тому звалася Церковною. Праворуч неї був гарний сквер, де стояв пам’ятник з нагоди століття Шосткинського порохового з ...>

~1 г. назад539 1
«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

«Савецкая улица» – Садовий бульвар?

В’ячеслав Кириєвський

Головна вулиця поселення Шостка, від самих в’їзних воріт порохового заводу до виїзної Воронізької застави, звалася, майже півтора століття поспіль, Садовою вулицею (нині з 1948 року – Леніна). А з 192 ...>

~1 г. назад666 5
Шосткинські арештанти 1905 року

Шосткинські арештанти 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

24 грудня 1905 р. (6.01.1906 р. за н. ст.) пристав Чернолуський заарештував, додатково до затриманих 21 грудня 56 бунтівників, ще п’ятьох робітників: Михайла Верижникова, Олександра Пустовойтенка, Єго ...>

~1 г. назад581
Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

Народний дім – перший український дореволюційний заклад культури в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

Народний дім діяв в Шостці усього три з гаком роки. У ньому самодіяльні артисти порохового заводу ставили свої спектаклі. За спогадами колишнього драмгуртківця Кукарешнікова «царські чиновники косо ди ...>

~2 г. назад512
Збройне повстання в Шостці 1905 року

Збройне повстання в Шостці 1905 року

В’ячеслав Кириєвський

Збройне повстання в Шостці сталося 21 грудня 1905 р. (3.01.1906 р.), внаслідок занадто активної політичної діяльності вчителя Шосткинського міського училища Федора Васильовича Євтушенка, як-то зазначе ...>

~2 г. назад474 3
Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

Всеросійський страйк 1905 року в Шостці

В’ячеслав Кириєвський

6 (19) грудня 1905 р. в Шостці розпочалася підготовка робітників до всеросійського страйку [16]. Увечері 12 (25) грудня відбувся мітинг робітників ШПЗ біля одного з будинків на вулиці Госпітальній (ни ...>

~2 г. назад615 1
З історії перейменування Шостки в «Полеск»

З історії перейменування Шостки в «Полеск»

В’ячеслав Кириєвський

Ще півстоліття тому Шостка мала бути перейменована в Поліськ. Ідеологічна підготовка розпочалася з 7 квітня 1965 року, коли вийшов перший номер міськрайонної газета під назвою «Советское Полесье». Це ...>

~2 г. назад508 2
Вибухова Шостка 1905 р.

Вибухова Шостка 1905 р.

В’ячеслав Кириєвський

Перший в історії Шостки страйк тривав три дні, з 22 по 24 листопада (5-7 грудня за н. ст.) 1905 р. [1, 612, 613]. Він носив політичний характер, бо виник з причини незаконного, на думку страйкарів, пе ...>

~2 г. назад463 2
«Слизький» Куліш

«Слизький» Куліш

В’ячеслав Кириєвський

Усі в Україні, окрім самих воронежців, знають, що хата батька видатного письменника П.О.Куліша (1819-1897) була в селищі Воронежі. А воронежці кажуть, що хата була в селі Гуковому. Бо там щороку шостк ...>

~2 г. назад777 5
Битва в Білих  Берегах  Десни 1708 року

Битва в Білих Берегах Десни 1708 року

В’ячеслав Кириєвський

«Того ж году(1708).Того ж місяца(листопада), дня 5 Петр Алексіевич, цар, пошедши з Погребков, бился з шведами з гармат стріляючи чрез Десну у Білых Берегах под Мізином селом» [57,с.116]. Битва шведів ...>

~2 г. назад643 2
Кулішева хата у Воронежі

Кулішева хата у Воронежі

В’ячеслав Кириєвський

Перший відомій історикам предок письменника П.О.Куліша (1819-1897) козак Михайло Кулішенко служив на початку ХVІІІ століття військовим товаришем Воронізької сотні Ніжинського полку [4, 64]. Воронізьк ...>

~2 г. назад488 1
Шість прокламацій Шостки

Шість прокламацій Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Усього було шість робітничих прокламацій і вони змінили дореволюційну Шостку і людям стало трошки краще жити в ній. Цікаво, чи здатні хоч якось поліпшити завтрашнє життя шосткинців нинішні передвибор ...>

~2 г. назад646 1
Звичайні хабарники Шостки

Звичайні хабарники Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Хабарники на маленьких відсотках відкатів з великих державних грошей завелися в Шостці ще в далекі дореволюційні роки. Воно й не дивно, адже казенний Шосткинський пороховий завод (ШПЗ) цілковито фінан ...>

~2 г. назад542 7
Платинове багатство Шостки

Платинове багатство Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Дорогоцінні платинові каталізатори (чаші) застосовувалися на виробництві сірчаної кислоти, яке було введено в експлуатацію на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) у 1895 р. Через шість років успішно ...>

~2 г. назад439 2
Партійно – «преступная» Шостка

Партійно – «преступная» Шостка

В’ячеслав Кириєвський

Знаменно, що наприкінці бунтівного для Шостки 1900 р. виникла перша в її історії політична організація – «тайное преступное сообщество», яке зорганізував на Шосткинському пороховому заводі (ШПЗ) ризьк ...>

~2 г. назад445
Кулішів хутір

Кулішів хутір

В’ячеслав Кириєвський

До 200-річчя з дня народження П.О.Куліша створимо на місці хутора Кулішів, біля села Гукове, історико-туристський центр «Запорозька Січ Кулішів на Сіверщині». ...>

~2 г. назад552
Петлюрівець Пилип Ващенко

Петлюрівець Пилип Ващенко

В’ячеслав Кириєвський

Героєм №1 повстанського руху в нашім краї є клишківець Пилип Григорович Ващенко (1898-1928), якого більшовицька пропаганда видавала за бандита, так само, як це робить нинішня путінська пропаганда щ ...>

~2 г. назад1083 3
30 пропозицій з перейменувань  вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

30 пропозицій з перейменувань вулиць, площ та мікрорайонів Шостки

В’ячеслав Кириєвський

Пропоную відновити історичні дореволюційні назви вулиць Шостки: 1. Садової (нині вул. Леніна від заводу «Зірка» до перехрестя з вул. Карла Маркса). 2. Госпітальної (нині вул. Короленка від заводу « ...>

~2 г. назад883 1
Княжий шлях

Княжий шлях

В’ячеслав Кириєвський

Вулиця Карла Маркса в Шостці йде древнім княжим шляхом з Новгорода-Сіверського на Глухів, Путивль. Новгородський шлях є батьком наших сіверських доріг на деснянському лівобережжі. Вперше в історії Шос ...>

~2 г. назад503
Площа Героїв березневого повстання 1918 року

Площа Героїв березневого повстання 1918 року

В’ячеслав Кириєвський

Ще до війни колишня Ярмаркова площа біля безіменного озерця, що на початку вулиці Кірова, була названа площею Героїв Хасану – червоноармійців, які 1938 року проявили героїзм у сутичці з японцями десь ...>

~2 г. назад661 5
Бульвар Симона Петлюри

Бульвар Симона Петлюри

В’ячеслав Кириєвський

В знак відновлення любові шосткинців до ідеї самостійності, незалежності України, автором якої є соціал-демократ Симон Васильович Петлюра (1879-1926), треба назвати одну з вулиць Шостки на його честь. ...>

~2 г. назад463 2
Вулиця гетьмана Мазепи.

Вулиця гетьмана Мазепи.

В’ячеслав Кириєвський

Вона б мала бути в Шостці ще років з десять тому за президентства Ющенка. Тоді надійшли з Києва до міськради Шостки відповідні пропозиції і були повністю проігноровані комунорегіонівською владою. Нині ...>

~2 г. назад519 1
Вулиця козака Бугая

Вулиця козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Безсумнівно, козак Степан Бугай проживав у другій половині ХVІІ століття в селі Локотки, в якому тоді нараховувалося з три десятки хат по обидві береги річки Локотки. У 1676 році заповзятий Бугай наси ...>

~2 г. назад591 1
Багатоперспективна вулиця Куліша

Багатоперспективна вулиця Куліша

В’ячеслав Кириєвський

Вона мала з’явитися ще двадцять років тому на петухівських городах за Шосткою і бути найближчою вулицею до Вороніжу, до Тросвящини, де стояла колись батьківська хата письменника П.Куліща. Ще н ...>

~2 г. назад744 10
Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

Про засновників Шостки королів, царів та козака Бугая

В’ячеслав Кириєвський

Зі спогадів шосткинських старожилів, опублікованих у газеті « Советское Полесье» ще на початку 1990-х років, дізнаємося, що в 1933 році в Шостці перебував якийсь загадковий краєзнавець з Ленінграда, я ...>

~2 г. назад898 6